Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Почаїв (A701[2], до 2018 р. U701) — водолазне морське судно Військово-Морських Сил України проєкту 535М (тип «Краб», за класифікацією НАТО — Yelva)[3].
U701 «Почаїв» | ||
---|---|---|
«Почаїв» з глибоководним апаратом «Риф» на борту | ||
Служба | ||
Тип/клас | Водолазне судно | |
Держава прапора | Україна | |
Належність | ВМС ЗС України | |
Корабельня | Гороховецький судобудівний завод | |
Спущено на воду | 1975 | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | стандартний 248 т повний 285 т | |
Довжина | 40,9 м | |
Ширина | 8,1 м | |
Осадка | 2,02 м | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | дизельна, двохвальна, 2 двигуни ЗД-12А | |
Гвинти | 2 | |
Потужність | 600 к.с. | |
Швидкість | 12,5 вуз. | |
Автономність плавання | 1500 миль (10-вузловим ходом), автономність 10 діб | |
Екіпаж | 30 чол. | |
Озброєння | ||
Артилерія | 2 пости ДШК [1] |
Судно належить до класу водолазних ботів, які використовувалися у ВМФ СРСР для проведення підводних робіт на порівняно невеликих глибинах.
У 1970-х роках була побудована серія водолазних ботів проєкту 535, розроблених Західним ПКБ, з повною водотоннажністю в 300 тонн. Ці боти оснащувалися двома водолазними станціями та іншим обладнанням для проведення підводних робіт на глибинах до 60 метрів. Всього за цим проєктом на Гороховецькому судно-будівному заводі з 1970 по 1983 рік було побудовано 20 водолазних ботів.
Водолазне морське судно проєкту 535М з заводським номером С-114 було побудоване на Гороховецькому суднобудівному заводі. Отримало назву ВМ-152 і прийнято в експлуатацію Чорноморським флотом СРСР у 1975 році. Базувалося в Севастополі. Входило до складу 39-й аварійно-рятувальної школи ЧФ і використовувалося для тренування водолазів.
10 січня 1996 року ВМ-152 увійшло до складу Військово-Морських Сил України, де отримало назву «Почаїв» на честь однойменного міста Тернопільської області. Входить до складу групи дослідницьких суден Науково-дослідного центру Збройних Сил України «Державний океанаріум». Використовується при наукових дослідах і як судно-носій глибоководних населених апаратів «Риф», «Лангуст», малогабаритного телекерованого підводного апарата «Агент-1»[4].
Унікальний підводно-технічний комплекс основою якого є «Почаїв» з водолазним комплексом, ОС «Кам'янка», а також придатні для життя та досліджень глибоководні апарати «Північ-2», «Риф», «Лангуст», телекерований підводний апарат МТК-200 і «Агент-1» разом дають можливість фахівцям НДЦ самостійно проводити підводно-пошукові та підводно-технічні роботи, а також забезпечувати виконання суднопідйомних операцій[5]. Крім наукових робіт «Почаїв» залучається до унікальних морських підйомних робіт[6], пошуку і знешкодження затонулих вибухонебезпечних об'єктів[7].
27 січня 2017 року прес-служба Військово-Морських Сил Збройних Сил України оприлюднила обставини та наслідки обстрілу російською стороною судна «Почаєва» під час виконання ним завдань у Чорному морі поблизу захоплених Російською Федерацією бурових платформ «Чорноморнафтогазу». Як докази були наведені фото кульових пробоїн, які були нанесені судну.[8][9]
За даними контр-адмірала Олексія Неїжпапи, після початку російського вторгнення «Почаїв» зумів примусити відступити в бою новітній російський фрегат «Адмірал Макаров». «Адмірал Макаров» відкрив вогонь по «Почаєву» із носової 100-мм артустановки, але ні разу не влучив у 40-метровий бот, оскільки той маневрував. Потенціал суден був неспівмірним — бот «Почаїв» має лише два пости для кулеметів ДШК і здатен йти зі швидкістю максимум 12 вузлів. Але команда українського бота діяла хитрістю, та виманила російський «Адмірал Макаров» прямо під берегову артилерію ВМСУ. Російський фрегат був вимушений відступити до окупованого Севастополя.[10][11]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.