![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/cc/Old_Kiev_postcard._Podol_and_the_Dnieper.jpg/640px-Old_Kiev_postcard._Podol_and_the_Dnieper.jpg&w=640&q=50)
Почайна
річка в Україні / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Почайна?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
|оригінальна_назва=
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/2/24/%D0%9F%D0%BE%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%A1%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D0%93%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%97%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D0%B0_1910.png/640px-%D0%9F%D0%BE%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%A1%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D0%93%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%97%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D0%B0_1910.png)
Почайна | |
---|---|
50°29′26″ пн. ш. 30°30′18″ сх. д. | |
Витік | Оболонь |
• координати | 50°29′26″ пн. ш. 30°30′18″ сх. д. |
Гирло | Дніпро |
• координати | 50°29′11″ пн. ш. 30°31′51″ сх. д. |
Басейн | басейн Дніпра |
Країни: | ![]() |
Регіон | Київ |
Довжина | 8 км |
Притоки: | Бабин Яр[d] |
![]() |
Поча́йна[1] (раніше також Йорданська[2]) — історична річка в Києві, в минулому велика права притока Дніпра[3][4][5][6][7]. За іншими джерелами[8] була старицею Дніпра або ж його протокою (рукавом), що відгалужувалася від основного русла між Вишгородом та гирлом Десни[9]. Впадала в Дніпро нижче урочища Хрещатик[10] та однойменного джерела[11] — біля колони Магдебурзького права у районі сучасної Поштової площі.
Найбільш відома як імовірне[12] місце Хрещення Русі князем Володимиром Святославичем в 988 році[13][14]. У Почайну, згідно «Звичайному житію св. Володимира»[15] (початок XIV століття), після хрещення киян великий князь повелів скинути ідол слов'янського «Волоса, бога (скотаря)». У верхів'ї річки Почайни у 1964—1974 роках було розкопано[16][17][18][19] найбільше за площею і щільністю забудови (25 тис. м², 66 жител), унікальне за розташуванням жител (трьома витягнутими овалами) поселення зарубинецької археологічної культури, що безперервно існувало з II століття до н. е. до сер. II століття нашої ери[20]. Після чого як поселення празької археологічної культури існувало до VI століття нашої ери.