![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e2/Jacob_De_la_Gardie_1606.jpg/640px-Jacob_De_la_Gardie_1606.jpg&w=640&q=50)
Похід Делагарді
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Похід Делаґарді (швед. De la Gardieska fälttåget) — похід експедиційного корпусу генерал-лейтенанта Якоба Понтуссона Делаґарді в період з 25-26 березня 1609 року по 4 липня 1610 року в Московське царство на підтримку влади московського царя Василя Шуйського.
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e2/Jacob_De_la_Gardie_1606.jpg/640px-Jacob_De_la_Gardie_1606.jpg)
Експедиційний корпус Делагарді був укомплектований шведськими, німецькими, французькими та англійськими найманцями і, відповідно до умов Виборзького трактату, перейшовши кордон Московського царства, рушив до Новгорода на з'єднання з військом Василя Шуйського, яким командував Михайло Скопин-Шуйський. В Новгороді Делаґарді отримав вірчі грамоти та частину оплати на утримання війська (що викликало невдоволення у війську Делаґарді).
2 травня Делаґарді та московське військо рушили до обложеної прихильниками Лжедмитрія II Москви, вступаючи в сутички з прихильниками Лжедмитрія (під Кам'янкою, Торжком, Твер'ю). На середину літа через затримку платні в корпусі Делаґарді виникли бунти найманців — спочатку фінів, а потім французів і німців, частина з них покинула корпус; таким чином в корпусі лишилося близько 1200 вояків, які були змушені проживати грабуванням місцевого населення.
Надалі корпус брав участь у битвах проти прихильників Лжедмитрія II під Калязіним та в деблокуванні Москви.
4 липня 1610 року корпус Делагарді в складі війська Дмитра Шуйського (брата московського царя Василя Шуйського) брав участь у битві під Клушином на Смоленщині з польським військом гетьмана Станіслава Жолкевського, але був покинутий сам на сам — близько 30 тис. московського війська розбіглося по лісах, а Дмитро Шуйський з 5000 стрільців і 18 гарматами просидів у власному обозі[1]. В результаті, корпус Делаґарді, відносно якого не були виконані умови договору і який на той момент не отримував платні, капітулював перед поляками і, зберігши зброю, вийшов з бою (частина найманців з війська Делагарді, в основному, англійських, приєдналась до війська Жолкевського[2]).