Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Віктор Васильович Полтавець (11 січня 1925, Пологи — 5 листопада 2003, Київ) — український художник, заслужений діяч мистецтв УРСР, народний художник УРСР, член НСХУ.
Полтавець Віктор Васильович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 11 січня 1925 Пологи, Бердянська округа, Катеринославська губернія, Українська СРР, СРСР | |||
Смерть | 5 листопада 2003 (78 років) | |||
Київ, Україна | ||||
Поховання | Байкове кладовище | |||
Країна | СРСР Україна | |||
Жанр | батальний, пейзаж | |||
Навчання | Харківський художній інститут | |||
Діяльність | художник | |||
Роки творчості | 1950—2000 | |||
Вплив | Михайло Дерегус | |||
Вчитель | Світличний Єфрем Павлович | |||
Відомі учні | Спіцевич Євген Андрійович | |||
Працівник | Харківське державне художнє училище | |||
Член | Національна спілка художників України | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Народився у місті Пологи. Рід Полтавців походить від Запорізьких козаків. За родинними переказами давній прапрадід художника був писарем війська Запорізького. Любов до мистецтва спалахнула у Полтавця в шкільному віці. Вчителем малювання в їх віддалену провінцію було вислано опального студента Ленінградської академії мистецтв Генріха Цехановського, що було звичайним явищем 30-х років. Генріх Іванович у багатьох зумів розкрити неабиякі творчі здібності. Багато хто з учнів мріяли стати художниками, але війна внесла свої трагічні корективи — лише два хлопці з класу повернулися живими, одним з них був Полтавець. Майбутній художник пройшов війну 17-літнім хлопцем, у 1942-1943 воював на Кубані, був сапером, демобілізований з армії через контузію і важкі поранення. Після одужання поїхав до Харкова.
У 1950 році закінчив Харківський державний художній інститут, де навчався у О. Кокеля та М. Дерегуса. Полтавець успішно закінчує інститут, його дипломна робота «Атаку відбито» одразу потрапляє в Національний Художній музей України, часто репродукується, стає відомою широкому загалу шанувальників мистецтва. Молодий художник викладає в Харківському художньому училищі, згодом працює в студії Грекова в Москві, успішно виставляється, як живописець на республіканських та всесоюзних виставках. Отримує запрошення в Київ у видавництво «Мистецтво». На початку 1960-х Віктор Васильович очолює художній відділ видавництва дитячої літератури «Веселка».
Донька — художниця, заслужений художник України Оксана Полтавець-Гуйда (нар. 1956)[1].
Помер 5 листопада 2003 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).
Народний художник УРСР (1984). Нагороджений орденами «Знак Пошани» (1982), Вітчизняної війни (2000), Грамотою Президії ВР УРСР (1964).
Працював в галузі живопису, графіки. Працюючи у видавництві, художник розпочинає серйозну роботу над книжковою ілюстрацією. Створює ряд вагомих творів, оформлюючи книги українських та російських класиків. Він утверджується, як майстер книжкової графіки, у 1958 році отримує престижну міжнародну нагороду за ілюстрації до роману Серафімовича «Залізний потік».
Як зазначає Ігор Шаров, паралельно до графічної і редакторської діяльності, плідно працює в живописі, утверджуючи себе перш за все як майстра картини, а згодом і діорами. Він виставляється майже на всіх республіканських та всесоюзних виставках якісними вагомими роботами. Твори художника потрапляють в різні музеї України і за кордон. Чимало його робіт знаходяться в країнах Західної Європи, США, Канаді, Японії. Для картин художник вибирав вагомі, соціально значимі, здебільшого історичні теми, намагаючись залишитись максимально правдивим у висвітленні подій. Живопис творів широкий і переконливий, базується на натуральних штудіях.
Основні твори:
Автор ілюстрацій до творів Т. Шевченка, Івана Ле, Г. Успенського, Д. Фурманова.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.