Полонський Євген Павлович

Євге́н Па́влович Поло́нський (3 лютого 1923, Рогізна — 1993) — український художник; член Спілки радянських художників України.

Полонський Євген Павлович
Народження	3 лютого 1923(1923-02-03) Рогізна, Володарський район, Україна
Смерть	1993
Країна	СРСР  Україна
Жанр	портрет, пейзаж і натюрморт
Навчання	Харківський художній інститут
Діяльність	художник
Вчитель	Бесєдін Сергій Фотійович і Любимський Олександр Павлович
Член	Національна спілка художників України
Партія	КПРС
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Полонський.

Біографія

Народився 3 лютого 1923 року в селі Рогізній (нині Білоцерківський район Київської області, Україна). Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденами Вітчизняної війни ІІ ступеня (6 квітня 1985), Слави ІІІ ступеня (22 квітня 1945), двома медалями «За відвагу» (10 жовтня 1944; 17 травня 1945)^[1].

1953 року закінчив Харківський художній інститут, де зокрема навчався у Сергія Бесєдіна і Олександра Любимського. Був членом КПРС з 1961 року. Жив у Луганську, в будинку на вулиці Чайковського № 21. Помер у 1993 році^[2].

Творчість

Працював у галузі станкового (писав портрети, пейзажі, натюрморти) та монументально-декоративного живопису. Серед робіт:

живопис

• «Чайковський в Україні» (1953);
• «Вперше на роботу» (1956);
• «Орачі» (1968);
• «Партизанські стежки» (1969);
• «На сінокосі» (1969);
• «Дорога в осінньому лісі» (1969; картон, олія);
• «Портрет ветерана колгоспного будівництва Македона Ф. А.» (1970);
• «Очікування» (1973; полотно, олія; соцреалізм);
• «Спогади» (1978);
• «Рідне повітря» (1982; полотно, олія; імпресіонізм);
• «Нічна зміна» (1983; полотно, олія; соцреалізм);
• «Літній день» (1986);

декоративні панно і плафони

• «Тріумф шахтарської праці» в Будинку техніки Луганська (1955; у співавторстві з Петром Бондаренком);
• «Будівники-творці» у Будинку культури будівельників Луганська (1960—1962; у співавторстві з Ігорем Паничем та Петром Бондаренком);
• «Героїчному комсомолу — слава!» у Будинку культури «Юність» у місті Молодогвардійську (1963; у співавторстві з Ігорем Паничем та Петром Бондаренком);
• «Слава шахтарській праці» (1963).

Брав участь у всесоюзних виставках з 1953 року, всеукраїнських з 1957 року.

Окремі роботи художника представлені в Луганському, Донецькому художніх музеях та в інших державних і приватних колекціях в Україні та за кордоном^[2].

Примітки

1. Полонский Евгений Павлович / Память народа.(рос.)
2. Полонський Євген Павлович / Галерея L-art.

Література

• Полонський Євген Павлович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 369.;
• Полонський Євген Павлович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.