![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/57/Honor%25C3%25A9_Daumier_003.jpg/640px-Honor%25C3%25A9_Daumier_003.jpg&w=640&q=50)
Плітки
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Плітки́, також зв́оди[1], чутки́ (англ. gossip) — особлива, здебільшого недостовірна інформація (яка спотворює істину), що розповсюджується винятково усною формою («із вуст у вуста»).[2]
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/57/Honor%C3%A9_Daumier_003.jpg/640px-Honor%C3%A9_Daumier_003.jpg)
Плітки існували завжди, і спроби їх позбутися є майже безрезультатними. Існуючи у соціумі, ми контактуємо з іншими людьми, без цього неможливо вжитися в суспільство. Плітки поширюються навколо нас майже щодня. Найчастіше вони викликають у людини негативні емоції, які можуть перерости у так звані фобії. Плітки мають загалом великий вплив на суспільство. Це можна пояснити тим, що люди часто сприймають їх як достовірну інформацію, і не враховують того, що вона дезінформує їх.
Т. Шибутані ввів дещо іншу інтерпретацію цього визначення. На його думку, це доповнення неформальною мережею «довірчих повідомлень». Тобто місцем контактів може виступати будь-яке місце де індивіди можуть стикнутися (ринок, ферма, туалет, переодягальня). Він пише про те, що будь-яка інформація яка випадковим чином може зацікавити, і буде тією точкою дотику («співпраці»). Наголошення на тому що саме тісні контакти і є тим самим каналом, який створює комунікацію і призводить до виникнення пліток. Т. Шибутані висовує власну позицію, згідно з якою плітки мають дві якості: важливість і невизначеність. Якщо важливість інформації є низька і взагалі володіє невизначеністю, то ця інформація не буде поширюватися, тому і приводів для пліток немає.[3]