Плоєшті
місто в Румунії З Вікіпедії, вільної енциклопедії
місто в Румунії З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Плоєшті, рідше Плоєшть (рум. Ploiești) — місто на півдні Румунії, адміністративний центр жудця Прахова. Населення 209,9 тис. осіб (2011).
Плоєшті рум. Ploiești | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Основні дані | |||||
44°56′24″ пн. ш. 26°01′48″ сх. д. | |||||
Країна | Румунія | ||||
Регіон | Прахова | ||||
Адмінцентр | Плоєшті[d] | ||||
Столиця для | Прахова | ||||
Засновано | 1596 | ||||
Площа | 60 км² км² | ||||
Населення | 209 945 (2011) | ||||
Висота НРМ | 165 ± 1 м | ||||
Географічна зона | Волощина | ||||
Міста-побратими | Уральськ, Радом, Хинчешти, Берат, Дніпро, Харбін, Лефкада, Маракайбо[1], Осієк | ||||
Телефонний код | (402) 56 | ||||
Часовий пояс | UTC+2 і UTC+3 | ||||
GeoNames | 8334810 | ||||
OSM | ↑2355507 ·R (Прахова) | ||||
Поштові індекси | 100001–100585 | ||||
Міська влада | |||||
mayor of Ploieștid | Andrei Liviu Volosevic | ||||
Вебсайт | ploiesti.ro | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Плоєшті у Вікісховищі |
Плоєшті вперше з'являються в документах у XVI столітті, під час правління князя Волощини Михайла Хороброго. у XVII–XVIII сторіччях місто квітло як центр торгівлі та ремісничого виробництва. 1864 року відкрили дорогу, що сполучила Плоєшті з Брашовом, а 1882 року до міста провели залізницю. З того часу походять і багато шкіл та лікарень.
У середині ХІХ століття район Плоєшті став одним із провідних у світі нафтовидобувних і нафтопереробних центрів. У 1856–1857 роках брати Мехединцяну відкрили у місті перший у світі великий НПЗ.[2] Історія також пам'ятає місто як осереддя самозваної «Республіки Плоєшті» — короткочасного повстання 1870 року проти румунської монархії.
Під час Першої світової війни нафтовидобуток у Плоєшті зробив місто мішенню для Центральних держав, які 1916 року вдерлися в Румунію, але операція британської армії під командуванням полковника Джона Нортона-Гріффітса знищила виробництво та підірвала більшу частину інфраструктури галузі.[3]
Незважаючи на серйозні пошкодження після землетрусу у листопаді 1940 року, місто функціонувало як важливе1 джерело нафти для нацистської Німеччини протягом більшої частини Другої світової війни. Союзники обрали Плоєшті ціллю свого т. зв. «нафтового походу Другої світової війни» і неодноразово його бомбили,[4] як-от у червні 1942 р. (HALPRO = Halverson Project) і 1 серпня 1943 р. (операція «Припливна хвиля»), що оберталося великими втратами, не викликаючи при цьому жодної істотної затримки у видобутку чи виробництві. 24 серпня 1944 року місто зайняли війська радянської Червоної Армії.
Після війни новий комуністичний режим Румунії націоналізував нафтову промисловість, яка переважно була у приватній власності, здійснивши в цю галузь потужні капіталовкладення у спробі модернізувати країну та відшкодувати збитки, завдані війною.
У 1861 р. у районі Плоєшті розпочала роботу перша бурова установка, буріння свердловин почало поступово витісняти колодязний видобуток.
Плоєшті є центром головного нафтодобувного району Румунії. Також поблизу Плоєшті видобувається природний газ, буре вугілля, кам'яна сіль. Переважаючі галузі промисловості: нафтопереробна, машинобудування (устаткування для нафтопереробки та хімічної промисловості, підшипники, транспортні засоби), харчова промисловість. У Плоєшті побудовано великі хімічні (пластмаси, мийні засоби, отрутохімікати, фарби, гумові вироби), текстильні, скло-фаянсові підприємства, розвинені виробництво будівельних матеріалів, поліграфічна справа. Діє ТЕС[5].
Навесні 1957 р. у Румунії святкували сторіччя національної нафтової промисловості. Того ж року уряд країни ухвалив рішення про відкриття у Плоєшті — колисці румунської нафтової промисловості — Республіканського музею нафти. Цим же рішенням було поставлено завдання поєднати функції науково-дослідної організації у галузі історії нафтової промисловості та культурно-просвітницького закладу, який пропагував би історію нафтової галузі та техніки. Святкове відкриття музею відбулося 8 жовтня 1961 р. у День нафтовика.[6]
Нині експозиція Музею нафти у Плоєшті розміщена на площі 1700 м² і включає у себе справжні історичні матеріали, унікальні пам'ятки нафтової науки ті техніки, діючі макети та моделі, демонстраційні установки та художні діорами, різноманітні аудіовізуальні засоби.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.