Плоєшті
місто в Румунії З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Плоєшті, рідше Плоєшть (рум. Ploiești) — місто на півдні Румунії, адміністративний центр жудця Прахова. Населення 209,9 тис. осіб (2011).
| Плоєшті рум. Ploiești | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
.jpg) | |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 44°56′24″ пн. ш. 26°01′48″ сх. д. | |||||
| Країна | Румунія | ||||
| Регіон |
 Прахова | ||||
| Адмінцентр | Плоєшті[d] | ||||
| Столиця для | Прахова | ||||
| Засновано | 1596 | ||||
| Площа | 60 км² км² | ||||
| Населення | 209 945 (2011) | ||||
| Висота НРМ | 165 ± 1 м | ||||
| Географічна зона | Волощина | ||||
| Міста-побратими | Уральськ, Радом, Хинчешти, Берат, Дніпро, Харбін, Лефкада, Маракайбо[1], Осієк | ||||
| Телефонний код | (402) 56 | ||||
| Часовий пояс | UTC+2 і UTC+3 | ||||
| GeoNames | 8334810 | ||||
| OSM | ↑2355507 ·R (Прахова) | ||||
| Поштові індекси | 100001–100585 | ||||
| Міська влада | |||||
| mayor of Ploieștid | Andrei Liviu Volosevic | ||||
| Вебсайт | ploiesti.ro | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
|
| |||||
|
| |||||
 Плоєшті у Вікісховищі | |||||
Плоєшті вперше з'являються в документах у XVI столітті, під час правління князя Волощини Михайла Хороброго. у XVII–XVIII сторіччях місто квітло як центр торгівлі та ремісничого виробництва. 1864 року відкрили дорогу, що сполучила Плоєшті з Брашовом, а 1882 року до міста провели залізницю. З того часу походять і багато шкіл та лікарень.
У середині ХІХ століття район Плоєшті став одним із провідних у світі нафтовидобувних і нафтопереробних центрів. У 1856–1857 роках брати Мехединцяну відкрили у місті перший у світі великий НПЗ.[2] Історія також пам'ятає місто як осереддя самозваної «Республіки Плоєшті» — короткочасного повстання 1870 року проти румунської монархії.
Під час Першої світової війни нафтовидобуток у Плоєшті зробив місто мішенню для Центральних держав, які 1916 року вдерлися в Румунію, але операція британської армії під командуванням полковника Джона Нортона-Гріффітса знищила виробництво та підірвала більшу частину інфраструктури галузі.[3]
Незважаючи на серйозні пошкодження після землетрусу у листопаді 1940 року, місто функціонувало як важливе1 джерело нафти для нацистської Німеччини протягом більшої частини Другої світової війни. Союзники обрали Плоєшті ціллю свого т. зв. «нафтового походу Другої світової війни» і неодноразово його бомбили,[4] як-от у червні 1942 р. (HALPRO = Halverson Project) і 1 серпня 1943 р. (операція «Припливна хвиля»), що оберталося великими втратами, не викликаючи при цьому жодної істотної затримки у видобутку чи виробництві. 24 серпня 1944 року місто зайняли війська радянської Червоної Армії.
Після війни новий комуністичний режим Румунії націоналізував нафтову промисловість, яка переважно була у приватній власності, здійснивши в цю галузь потужні капіталовкладення у спробі модернізувати країну та відшкодувати збитки, завдані війною.
У 1861 р. у районі Плоєшті розпочала роботу перша бурова установка, буріння свердловин почало поступово витісняти колодязний видобуток.
Плоєшті є центром головного нафтодобувного району Румунії. Також поблизу Плоєшті видобувається природний газ, буре вугілля, кам'яна сіль. Переважаючі галузі промисловості: нафтопереробна, машинобудування (устаткування для нафтопереробки та хімічної промисловості, підшипники, транспортні засоби), харчова промисловість. У Плоєшті побудовано великі хімічні (пластмаси, мийні засоби, отрутохімікати, фарби, гумові вироби), текстильні, скло-фаянсові підприємства, розвинені виробництво будівельних матеріалів, поліграфічна справа. Діє ТЕС[5].
Навесні 1957 р. у Румунії святкували сторіччя національної нафтової промисловості. Того ж року уряд країни ухвалив рішення про відкриття у Плоєшті — колисці румунської нафтової промисловості — Республіканського музею нафти. Цим же рішенням було поставлено завдання поєднати функції науково-дослідної організації у галузі історії нафтової промисловості та культурно-просвітницького закладу, який пропагував би історію нафтової галузі та техніки. Святкове відкриття музею відбулося 8 жовтня 1961 р. у День нафтовика.[6]
Нині експозиція Музею нафти у Плоєшті розміщена на площі 1700 м² і включає у себе справжні історичні матеріали, унікальні пам'ятки нафтової науки ті техніки, діючі макети та моделі, демонстраційні установки та художні діорами, різноманітні аудіовізуальні засоби.
- Колотило Михайло — провідник Буковинського обласного проводу ОУН, православний священник. Помер в місті.
- Тома Караджиу — румунський актор.
- Костянтин Пархон — румунський вчений, медик-ендокринолог.
- Челестіна Попа — румунська гімнастка.
- Тома Соколеску — архітектор.
- Микита Станеску — поет, один із найвизначніших другої половини XX ст.
- Іон Лука Караджале — румунський письменний, драматург.[7]
- Штефан Ґеорґе Ніколау (1896—1967) — румунський вірусолог, мікробіолог і фізіолог.
- ↑ Джерела надають різні оцінки щодо румунського виробництва:
- 1942: The Axis Oil Position in Europe, November 1942 від Hartley Committee підрахувало, що «румунські нафтові родовища» забезпечили 33% поставок «Осі».[8]
- 1944: Плоєшті, за тридцять п'ять миль від Бухареста, постачало третину всього нафтового палива, яке Німеччина потребувала у воєнних цілях.[9]
- 1999: Крихкі, концентровані потужності Бухареста забезпечували «60% поставок сирої нафти Німеччини»[10]
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
