Loading AI tools
Галина Іванівна Петросаня́к (1969, Черемошна, Верховинський район, Івано-Франківська область) — українська поетка, перекладачка, літературознавиця.
| Галина Петросаняк | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народилася | 1969 Верховинський район, Івано-Франківська область, Українська РСР, СРСР | |||
| Громадянство |  Україна | |||
| Національність | українка | |||
| Діяльність | поетеса, перекладачка, літературознавиця | |||
| Сфера роботи | творче та професійне письмоd[1], поезія[1], переклад[1], переклади з чеськоїd[1] і переклади з німецькоїd[1][2] | |||
| Alma mater | Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника | |||
| Мова творів | українська | |||
| Роки активності | з 1991 | |||
| Жанр | поезія | |||
| Magnum opus | «Екзофонія» (2019) | |||
|
| ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Вивчала російську та німецьку філологію.
З 1991 року — авторка текстів івано-франківських музичних формацій «Старий Станиславів» та «Rara avis».
Авторка збірок поезій «Парк на схилі» (1996), «Світло окраїн» (2000), «Спокуса говорити» (2008), «Політ на повітряній кулі» (2015), «Екзофонія» (2019). Вірш з першої збірки удостоєний Премії Бу-Ба-Бу «За найкращий вірш року».
Вела літературну студію при обласній організації Національної Спілки письменників України.
До 2016 року мешкала в Івано-Франківську.
Перекладає з німецької мови. Серед перекладів — "Сонети до Орфея" Райнера Марії Рільке (2022), автобіографічний роман Александра Ґранаха «Ось іде людина» (2012), автобіографія Соми Морґенштерна «В інші часи. Юні літа у Східній Галичині» (2019), оповідання Ганса Коха (2016), роман Андре Камінського "Наступного року в Єрусалимі" (2021), роман Лео Перуца "Уночі під кам'яним мостом" (2024) та ін.
2022 з чотирьма українськими колегами розділила Літературну перекладацьку премію землі Північний Рейн-Вестфалія – Straelener Translation Prize.
У 2001 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Поетика художньої прози Йозефа Рота». Була стипендіаткою австрійського уряду.
У 2007 році стала лавреатом премії Губерта Бурди, що присвоюється у Німеччині східноєвропейським лірикам.
Вірші перекладалися французькою, німецькою, польською, англійською, російською та білоруською мовами.
Авторка книжки оповідань «Не заважай мені рятувати світ» (2019), роману "Вілла Анемона" й збірки есеїв "Наш сусід Альберт Гофман".
2022 у швейцарському видавництві Der gesunde Menschenversand вийшла збірка віршів "Exophonien" у перекладах німецькою мовою.
З 2016 року Петросаняк мешкає у Швейцарії.
- «Парк на схилі» (1996),
- «Світло окраїн» (2000),
- «Спокуса говорити» (2008).
- Музичний диск «Сестро» (2011) разом з Олександром Фразе-Фразенком.
- «Політ на повітряній кулі» (2015)
- «Екзофонія» (2019)
- «Не заважай мені рятувати світ» (2019)
- "Вілла Анемона" (2021)
- "Наш сусід Альберт Гофман" (2022).
- Галина Петросаняк. «Все найважливіше надзвичайно просте…», Критика, Рік XI, Число 12 (122), 2007.
- Микицей М. «Спокуса говорити» та насолода прочитання: [про кн. Г. Петросаняк «Спокуса говорити» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2008)] / М. Микицей // Сучасність. — 2009. — № 1—2. — С. 295—296.
- Хопта С. Естетика незбагненності або Міфологенами невидимих ліній: [про вірші із кн. Г. Петросаняк «Спокуса говорити»] / С. Хопта // Станіславська газета. — 2008. — 12 черв. (№ 23). — С. 6.
- Карп'юк В. «Спокуса говорити» про Галину Петросаняк: [про кн. «Спокуса говорити»] / В. Карп'юк // Західний кур'єр. — 2008. — 5 черв. (№ 21). — С. 15.
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
