Перша Ржевсько-Сичовська операція

Перша Ржевсько-Сичовська операція (також відома як «Ржевська м'ясорубка», Друга битва за Ржев) (30 липня — 1 жовтня 1942) — серія довготривалих бойових дій радянських військ Калінінського й Західного фронтів, проведена з 30 липня по 1 жовтня 1942 за єдиним замислом з метою розгрому німецької 9-ї польової армії (генерал-полковник В.Модель) групи армій «Центр», що оборонялася на Ржевсько-Вяземському виступі.

Перша Ржевсько-Сичовська операція Первая Ржевско-Сычёвская операция
Ржевська битва Німецько-радянська війна
Німецька піхота з тягачем Sd.Kfz 10 висувається по населеному пункту. Ржевська битва. 1942 Німецька піхота з тягачем Sd.Kfz 10 висувається по населеному пункту. Ржевська битва. 1942
Дата: 30 липня — 1 жовтня 1942 Місце: Ржевсько-Вяземський виступ, СРСР Результат: Частковий провал замислу операції радянського командування, зрив планів командування Вермахту щодо перекидання частки сил на південний фланг радянсько-німецького фронту
Сторони
СРСР	Третій Рейх
Командувачі
Жуков Г. К. Конєв І. С. Пуркаєв М. О.	Вальтер Модель
Військові сили
більше 500 тис. о/с[1] 1700 танків 400 бойових літаків	?
Втрати
у період з 30 липня по 23 серпня 1942:[2] безповоротні втрати — 51 482 санітарні втрати — 142 201 Всього: 193 683 чоловік[3] ~1085 танків	у період з 1 по 31 серпня 1942:[4] загиблих — 4417 поранених — 24 184 зниклих безвісти — 2 744, Всього: 31 345.

Зміст

Замисел операції полягав у тому, щоб одночасними ударами військ лівого крила Калінінського фронту на Ржевському напрямку і правого крила Західного фронту на Сичівському напрямку розгромити основні сили німецької 9-ї армії, ліквідувати Ржевський виступ, опанувати міста Ржев, Зубцов, Сичівка, Гжатськ, а також Вязьмою і міцно закріпитися на рубежі річок Волга, Гжать і Вазуза.

30 липня 1942 почався наступ 30-ї (генерал-лейтенант Д. Д. Лелюшенко) і 29-ї армій (генерал-майор В. І. Швецов). Того ж дня пішли рясні дощі, які вкрай ускладнили просування радянських військ. До кінця першого дня наступу війська 30-ї армії прорвали оборону 256-ї і 87-ї піхотних дивізій 6-го армійського корпусу на фронті 9 км і на глибину 6-7 км. Успіхи 29-ї армії були скромнішими. До Ржева залишалося 6 кілометрів. Однак подолання цих кілометрів розтягнулося на місяць.

4 серпня в наступ перейшли війська Західного фронту генерала армії Жукова Г. К., які до ранку наступного дня завершили прорив головної смуги оборони противника, а до кінця дня розширили його до 30 км по фронту і 25 км углиб. Для розвитку успіху 6 серпня була введена в бій рухома група фронту (2 танкових і 1 кавалерійський корпус). Командування групи армій «Центр» під загрозою втрати Ржевського виступу підсилило 9-ту армію 3 танковими та 2 піхотними дивізіями і завдало контрудару з районів Сичівка і Карманова в загальному напрямку на Погоріле Городище. З 7 по 10 серпня на підступах до р. Вазуза і Гжать розгорнувся великий зустрічний бій, у якому з обох боків взяло участь до 1 500 танків^[5] і майже всі війська, призначені для дій на зубцовському, сичовському та кармановському напрямках.

8 серпня в битву була введена також 5-та армія Західного фронту із завданням прорвати ворожу оборону на всю тактичну глибину і з'єднатися з лівофланговими частинами 20-ї армії. Радянським військам не вдалося досягти значних територіальних успіхів, однак вони зірвали контрудар противника, завдали йому поразки і змусили перейти до оборони на рубежі р. Вазуза і Гжать, с. Карманове.

Надалі війська правого крила Західного фронту продовжували вести бої за розширення захоплених на лівих берегах Вазузи і Гжаті плацдармів і на підступах до Карманова та Бикова. Використовуючи успіх Західного фронту, 30-та і 29-та армії в другій половині серпня вийшли на підступи до Ржеву. 23 серпня війська 31-ї армії за допомогою військ 29-ї армії звільнили Зубцов, а війська 20-ї армії — Карманово. На цьому наступальні можливості радянських військ були вичерпані.

Протягом місяця запеклих боїв, що тривали аж до 27 вересня військам 30-ї армії вдалося зайняти Ржев, проте, німецькі резерви, що підійшли, вибили радянські війська з міста. Місто залишилося за противником.

1 жовтня 1942 чергова битва за Ржев закінчилася.

У ході операції радянські війська просунулися на захід на 40-45 км, звільнили 3 районних центри, але поставлених цілей не досягли. Були виконані додаткові завдання: відволікання в центр радянсько-німецького фронту значних сил противника та нанесення йому значної шкоди в живій силі і техніці^{[джерело?]}.

Див. також

• Битви та операції німецько-радянської війни
• Ржевсько-Вяземська операція (1942)
• Ржевсько-Вяземська операція (1943)
• Друга Ржевсько-Сичовська операція
• Операція «Зейдліц»
• Операція «Бюффель» (1943)

Посилання

• Ржевская битва 1941—1943 гг. [Архівовано 10 вересня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
• Началась первая Ржевско-Сычёвская операция [Архівовано 1 вересня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
• Сражения за Ржев [Архівовано 18 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
• Ржевская битва (1941—43). Исследования историков и мемуары генералов [Архівовано 11 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
• Первая Ржевско-Сычевская наступательная операция 1942 года (новый взгляд) [Архівовано 31 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
• Первая Ржевско-Сычевская наступательная операция. 30 июля-конец сентября 1942 г. (рос.)

Література

• Гроссман Хорст. Ржев - краеугольный камень Восточного фронта. — Ржев : «Ржевская правда», 1996. — 155 с. — ISBN 588058-003-2. (рос.)
• Россия и СССР в войнах XX века. Потери вооруженных сил. Статистическое исследование / Под общей редакцией кандидата военных наук, профессора АВН генерал-полковника Г. Ф. Кривошеева. — М. : ОЛМА-ПРЕСС, 2001. — 608 с. — (Архив) — ISBN 5-224-01515-4. (рос.)
• Бешанов В. В. Год 1942 — «учебный». — Мн.: Харвест, 2003. ISBN 5-170-36471-7.
• Герасимова С. А. Ржевская бойня [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Исаев А. В. Когда внезапности уже не было. История ВОВ, которую мы не знали. — М.: Эксмо, 2005. — ISBN 5-699-11949-3.

Примітки

1. за даними Кривошеєва 375 тис.о/с
2. Россия и СССР в войнах XX века. Потери вооруженных сил. Статистическое исследование / Под общей редакцией кандидата военных наук, профессора АВН генерал-полковника Г. Ф. Кривошеева. — М. : ОЛМА-ПРЕСС, 2001. — 608 с. — (Архив) — ISBN 5-224-01515-4. (рос.)
3. За іншими даними загальні втрати радянських військ в операції [Архівовано 31 травня 2012 у Wayback Machine.] — до 300 000 чоловік, а, можливо і більше, що становить 60 % чисельності угруповання Червоної армії на початку операції.
4. 1942. Архів оригіналу за 28 грудня 2015. Процитовано 12 серпня 2012.
5. За даними начальника штабу 20-ї армії генерал-майора Л. М. Сандалова, Західний фронт ввів у бій 800 танків, а з німецького боку в битві брало участь 700 танків, тобто разом 1 500 танків.