Переяславська рада
загальна військова рада, яку гетьман Богдан Хмельницький скликав у Переяславі в січні 1654 року / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Переяславська рада?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Переяславська рада — загальна військова рада, яку гетьман Богдан Хмельницький скликав у Переяславі 8 (18) січня 1654 року, один з епізодів процесу оформлення українсько-московського військово-політичного союзу.
Переяславська рада | |
Країна | Україна |
---|---|
Адміністративна одиниця | Переяслав |
Дата й час | 1654 |
Переяславська рада у Вікісховищі |
У працях частини російських та українських істориків, а також в офіційній ідеології СРСР набув значення ключової події в ході «возз'єднання українського народу з братнім російським народом». За оцінкою Інституту історії України, наголошення в історіографії та офіційній ідеології в описі подій того дня саме на ролі Переяславської ради переслідувало мету применшити значення конфліктів в процесі укладення українсько-московського союзу, і надати цьому акту характеру всенародного волевиявлення до «возз'єднання»[1].
Центральним сегментом архіву Переяславської ради є найчастіше використовуваний «статейний список» (звіт) великого посольства Московського царства, яке очолював боярин В. Бутурлін, — тенденційне джерело, що трактує події з позиції Москви[2].
Оригінал тексту договору року 1654 року не зберігся (сама ймовірність його існування сумнівна; є також припущення про його свідоме знищення Москвою); списки, що збереглися до нашого часу, містять різну кількість статей (20, 23 та 11 статей). Текст однобічний, — він не має дзеркальної української версії, як мало би бути у випадку укладення повноцінного міжнародного договору. Непорушність договору «гарантувалася» українській стороні царськими грамотами 1654 року[2].
Містить багато недостовірних відомостей: за свідченням сучасника, дяка Г. Котошихіна, який втік до Швеції у 1660-х роках і склав там меморандум про Московію[2][3], посли упорядники статейних списків перебільшували свої заслуги, бажане видавалося за дійсне з розрахунку «на большую себе честь и жалованье» у царя[2].
Реконструювати склад української частини архіву Переяславської ради неможливо через значні втрати архівів за доби Руїни і в пізніші часи[2]. Рештки документів вірогідно були спалені в Батурині 13 листопада 1708 року, або за наказом Петра I в лаврському архіві у ніч з 21 на 22 квітня 1718 року.