Первинний документ
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Перви́нний докуме́нт (в господарському праві) — документ, який містить відомості про господарську операцію[1]. Первинні документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій[2]. Їх мета — зафіксувати факт господарської операції.
Первинні документи можуть бути створені як у письмовій, так і в електронній формі[3]. Хоча створений в електронному вигляді документ матиме юридичну силу тільки у випадку засвідчення його електронним цифровим підписом[4].
Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами навіть за наявності всіх формальних реквізитів[5].
Від первинних документів відрізняються вторинні. Вторинний документ — це результат аналітико-синтетичної обробки одного чи кількох первинних документів з метою пристосування інформації до інформаційних потреб споживача. Вторинні (інформаційні) документи містять систематизовані відомості про первинні документи або результат аналізу і синтезу даних, що є в першоджерелах.
Первинні документи часто називають вихідними, які служать для створення документа похідного, тобто вторинного[6].