Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Пек — бог пекла, а також війни, кривавих бійок, кровопролить та всілякої біди. Син Чорнобога і Мари. Згідно з повір'ям — кровожерний, страхітливий, підступний, нещадний, але лякливий, надто боявся Чура (Щура) - звідси давнє українське прислів'я: «Чур тобі, Пек!» (За Д. Зеленіним).
Пек | |
---|---|
бог пекла | |
Міфологія | Слов'янська |
Значення імені | Той, що пече |
Батько | Чорнобог |
Мати | Мара |
Пек згадується у витязі із караїмської хроніки про прибуття з Криму в Галич близько 1243 або 1246 року караїмів і надання їм князем Данилом грамоти, згідно з якою він дарує землі, дозволяє виробництво і вільну торгівлю напоями. Їм побудували будинки навпроти королівського замку, що стояв на горі, на березі річки Лукви, від північного боку замку, де містився мурований храм русинів і де раніше здійснювалося богослужіння Пеку-осині («gdzie stoi murowana boznica tychze, gdzie dawniey odprawiały sluzbę Pek Ossynę»)[1]
На думку Антонія Петрушевича, малася на увазі сучасна йому церква Різдва Христового у Галичі[2].
У Нагуєвичах Дрогобицького повіту казали злому чоловіку, щоб відчепився: «Пек та осина на тебе!»[3]
Володимир Вислоцький фіксує також приказки: «Пек-пеком, нема що їсти», «Пек за пек», «Пек ти осина — ги на тя — пропав бись, не снив бись ся» [4]. В якості заклинання від чортів на Галичині у загальному вжитку побутували вислови: «Тьфу! Тьфу! Тьфу! Пек! Пек! Пекъ тобі!» [5]. Музикознавець Порфирій Бажаньский 1892 року відзначав: «В Галичині Пек (ти) а до того ще й оссена!»[6].
На Херсонщині мовили: «Цур тобі! Пек тобі!»[7].
Петро Гулак-Артемовський 1819 року писав, звертаючись до редактора часопису «Украинский вестник» Євграфа Филомафитського: «Бодай вони так на світі були, як мене кортіло з ними гризтись: цур їм, пек їм, осина їм, марина!»[8].
За даними Григорія Ількевича, на другий день Різдва кожен господар збирав солому й сіно, якими було заслано в хаті під час першого дня свята, виносив на свій город, за ним ішли сім'яни чоловічої статі й там запалювали ту солому. Всі скакали через вогонь і приказували: «Пек, осина, од нас щезай; Сьвіст, сьвіст, у нас пробувай». Згадували часом і божество Перуна. Жіноцтво це теж мало робити, але дослідникові не доводилося цього бачити. Це все називалося: «дідухи палити» [9].
Галицькі письменники говорили про язичництво як про часи, коли «гнали пек-запеком злих духів, а умилостивлювали добрих»[10].
На думку Каленика Шейковського, Пекові присвячувалася калина, подібно до того, як Плутонові присвячувався кипарис. З часом повір'я про калину узагальнилося в повір'я про дерево взагалі: «Як на могилі росте дерево, душі лекше» [11].
Каленик Шейковський звав Пека «південноруським Плутоном» і відзначав його схожість із литовським Поклусом, якого звали також Поколе, Пікол і Праґартіс від pragarta 'пекло'[12].
Порфирій Бажаньский намагався пов'язати Пека з хорватським (морлакським) божеством Піком [6].
Хмара бісів збігла з ліса
Різноликих, стоязиких...
Князь закрив лице рукою –
Луна гомін криків диких:
Хоче світлом вбити тьму,
Чур йому, а пек йому!
Гора Пікуй розвернулась,
Засіяла жаром-блиском –
Вийшов Пек! І зором супа
Глянув, крикнув, скочив з виском,
Вирвав з перста огнецвіт –
Вив зі щастя темний світ.
Скочив Пек на верх і блиснув
Огнецвітом понад миром –
Заклинав всі скарби світа
Чур окрутив скарби виром,
В скали вдарив буролім –
Перун оком верже грім!
То не буря громом грала,
Аж тріщали темні бори –
Розбивали скарби скали,
Аж трусилися всі гори;
Западались в глибінь гір.
Де не вздрить їх людський зір!
Тьма копитна танцювала
В скалах з реготом і глумом –
Перун крикнув – Пек запався,
Залунали гори шумом –
І все щезло – тихо, ша!
Зачарована тиша[14].
В мене думка не така, Щоб пішла я за Стецька.
Стецько стидкий! Стецько бридкий! Цур тобі, не в’яжися! Пек тобі, відчепися! Божевільний!
Не дурна я і не п’яна, Щоб пішла я за Степана. В мене думка не така, Щоб пішла я за Стецька.
Стецько стидкий! Стецько бридкий! Цур тобі, не в’яжися! Пек тобі, відчепися! Божевільний!
Лучче впасти мені з дубу, Чим йти заміж за Кандзюбу.
Стецько стидкий! Стецько бридкий! Цур тобі, не в’яжися! Пек тобі, відчепися! Божевільний!
Лучче мені з мосту в воду, Чим достатися уроду!
Стецько стидкий! Стецько бридкий! Цур тобі, не в’яжися! Пек тобі, відчепися! Божевільний!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.