Патрік Модіано

|Ukrcenter= |Примітки=

Патрік Модіано
фр. Jean Patrick Modiano
Ім'я при народженні	фр. Jean Patrick Modiano
Народився	30 липня 1945(1945-07-30) (79 років)  Франція:  Іль-де-Франс:  О-де-Сен: Булонь-Біянкур (передмістя Парижу)
Громадянство	Франція
Національність	батько француз походженням з єврейської родини в Італії, матір француженка з  фламандського походження
Діяльність	прозаїк, сценарист
Alma mater	ліцей Генріха IV і Lycée Michel-Montaigned
Мова творів	французька
Роки активності	1968 — донині
Жанр	роман
Magnum opus	1968 «Площа Зірки» 1978"Вулиця темних крамниць" 1997 «Дора Брудер» 2005 «Родовід»
Членство	comité de lecture des éditions Gallimardd
Батько	Albert Modianod
Мати	Louisa Colpeynd
У шлюбі з	Dominique Zehrfussd
Діти	Marie Modianod і Zina Modianod
Премії	1968 Премія Роже Нім'є[fr] 1969 Премія Фенеон 1972 Велика премія Французької академії за роман 1976 Премія книгарів[fr] 1978 Ґонкурівська премія 2000 Велика літературна премія Поля Морана 2014 Нобелівська премія
Сайт: (фр.)
Патрік Модіано у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Патрік Модіано (фр. Patrick Modiano; нар. 30 липня 1945(19450730), Булонь-Біянкур) — французький письменник. Автор численних романів. Лауреат кількох літературних премій, зокрема — Ґонкурівської від 1978 року за роман «Вулиця темних крамниць» ^[1] та Нобелівської 2014 року «за мистецтво пам'яті, завдяки якому він виявив найнезбагненніші людські долі й розкрив життєвий світ людини часів окупації».

Біографія

Патрік Модіано народився 30 липня 1945 року у повоєнній Франції, в паризькому передмісті — Булонь-Біянкур. Його батько Альберт Модіано (італ. Albert Modiano) — комерсант із заможного роду італійських євреїв із Тоскани (Італія). Матір Луїза Колпейн (нід. Louisa Colpeyn^[fr]) — фламандка з Антверпена, бельгійська кіноактриса. ^[2]. Батьки познайомилися в окупованому Парижі восени 1942 року. За півтора року в лютому 1944-го вони побралися.

Вчився Модіано спершу в початковій школі в Жуї-ан-Жозас (Паризький регіон), далі в коледжі Святого Йосипа (фр. Saint-Joseph) в містечку Тон (Верхня Савоя), згодом в паризькому ліцеї Генріха IV. Завершив середню освіту і здобув ступінь бакалавра в Аннесі, проте до університету вирішив не вступати. ^[3]

Ще навчаючись у ліцеї Генріха IV, познайомився з приятелем своєї матері — письменником Ремоном Кено, який захоплювався математикою і погодився дати йому кілька уроків геометрії. Пізніше він увів юнака до літературного кола при видавництві Ґаллімар. Згодом саме це видавництво видало більшість романів Модіано, включно з першим — «Площа Зірки» (фр. La Place de l'Étoile^[fr]), що вийшов 1968 року й одразу приніс визнання авторові.

У 2014 році став лауреатом Нобелівської премії з літератури.

Твори Патріка Модіно перекладено англійською, болгарською, німецькою, польською, російською, українською та іншими мовами.

Сім'я

2 вересня 1970 25-літній Патрік одружився з Домінік Зерфюс (фр. Dominique Zerhfuss). У них народилося дві доньки: Зіна (фр. Zina) — 1974 року, Марі^[fr] — 1978 року (співачка і письменниця).

Бібліографія

Збірка романів:
«Зниклий квартал» та
«Вулиця темних крамниць», українське видання. 2005 р.

Перу автора належить майже тридцять прозових творів та сценаріїв. Дев'ять творів Модіано було екранізовано, один раз знявся у фільмі Генеалогія злочину в другорядній ролі ^[4] .

• 1968 «Площа Зірки» (фр. La Place de l'Étoile^[fr]). Того ж року роман отримав премію імені Роже Нім'є^[fr], наступного — премію Фенеон
• 1969 «Нічна варта» (фр. La Ronde de nuit).
• 1972 «Бульварне кільце» (фр. Les Boulevards de ceinture^[fr]). Велика премія Французької академії за роман від того ж року.
• 1974 «Лакомб Люсьєн» (фр. Lacombe Lucien). Сценарій до фільму у співавторстві з Луї Маль. Наступного року фільм здобув премію BAFTA в номінації найкращий іноземний фільм. ^[4][5]
• 1975 «Сумна вілла» (фр. Villa triste^[fr]). Наступного року приз книготорговців^[fr]. В 1994 екранізовано Патрісом Леконтом, «Парфум Івонни» (фр. Le Parfum d'Yvonne^[fr]). ^[4]
• 1977 «Сімейна хроніка» (фр. Livret de famille^[fr]).
• 1978 «Вулиця темних крамниць» (фр. Rue des boutiques obscures). Ґонкурівська премія того ж року. Роман перекладений українською.
• 1978 «Пані суддя» (фр. Madame le juge^[fr]), сценарій однієї серії з телесеріалу. ^[4]
• 1981 «Молодість» (фр. Une jeunesse^[fr]). Роман — екранізований сценарій. ^[4]
• 1981 «Стежками пам'яті» (фр. Memory Lane^[fr]).
• 1982 «Такі славні хлопці» (фр. De si braves garçons^[fr]). Роман екранізовано у співавторстві з Міхаелем Герсем (фр. Mikhael Hers) в 2006 під назвою Чарель (фр. Charell). ^[4]
• 1985 «Зниклий квартал» (фр. Quartier perdu). Роман перекладено українською.
• 1986 «Неділі в серпні» (фр. Dimanches d'août^[fr]). Роман перекладено українською. Екранізовано у 2001 Мануелем Пуар'є^[fr] у фільмі «Я тебе кохаю» (ісп. "Te Quiero"^[fr]). ^[4]
• 1988 «Катрін Сертітюд» (фр. Catherine Certitude^[fr]).
• 1988 «Пом'якшення вироку» (фр. Remise de peine^[fr]).
• 1989 «Гардероб дитинства» (фр. Vestiaire de l'enfance^[fr]).
• 1990 «Весільна подорож» (фр. Voyage de noces^[fr]).
• 1991 «Квіти на руїнах» (фр. Fleurs de ruine^[fr]).
• 1992 «Цирк іде» (фр. Un cirque passe^[fr]). Роман перекладено українською. За романом створено телевізійний фільм у 2009 за сценарієм Жака Сантамарія (фр. Jacques Santamaria) під назвою «Люди, що проходять» (фр. Des gens qui passent^[fr]). ^[4]
• 1993 "Недоладна весна " (фр. Chien de printemps^[fr]).
• 1995 «Син Гасконі» (Шаблон:Lang-frLe fils de Gascogne). Екранізований сценарій. ^[4]
• 1996 «З глибин забуття» (фр. Du plus loin de l'oubli^[fr]).
• 1997 «Дора Брудер» (фр. fr:Dora Bruder^[fr]).
• 1999 «Незнайомки» (фр. Des inconnues^[fr]).
• 2001 «Перлинка» (фр. La Petite Bijou^[fr]).
• 2003 «Нічна пригода» (фр. Accident nocturne^[fr]).
• 2003 «Щасливої дороги!» (фр. Bon voyage). Екранізований сценарій у співавторстві з Жаном-Полем Раппено.
• 2005 «Родовід» (фр. Un pedigree^[fr]). Автобіографія.
• 2007 «У кафе втраченої молодості» (фр. Dans le café de la jeunesse perdue^[fr]).Перекладений українською.
• 2010 «Горизонт» (фр. L'Horizon^[fr]).
• 2012 «Нічна трава» (фр. L'Herbe des nuits^[fr]). Перекладений українською.
• 2014 «Щоб не загубитися у місті» (фр. Pour que tu ne te perdes pas dans le quartier^[fr]). Перекладений українською.
• 2017 «Заснулі спогади» (фр. Souvenirs dormants^[fr]).
• 2017 «Життєві дебюти» (фр. Nos débuts dans la vie^[fr]).
• 2019 «Симпатичне чорнило» (фр. Encre sympathique^[fr]).
• 2021 «Шеврез» (фр. Chevreuse).
• 2023 «Танцівниця» (фр. La Danseuse).

Українські переклади

Твори Модіано перекладені українською.

Українська назва	Дата перекл.	Французька назва	Дата написання	Видавництво	Перекладач	ISBN
«Неділі в серпні»	1988	фр. Dimanches d'août[fr]	1986	Журнал Всесвіт, 1989, № 2	Ярослав Коваль, Вадим Карпенко	—
«Вулиця темних крамниць»	2005	фр. Rue des boutiques obscures	1978	Видавництво Пульсари	Ганна Малець	966-8767-08
«Зниклий квартал»	2005	фр. Quartier perdu	1985	Видавництво Пульсари	Ганна Малець	966-8767-08
«У кафе втраченої молодості»	2015	(фр. Dans le café de la jeunesse perdue[fr])	2007	Видавництво Фоліо	Ярослав Коваль	966-03-7316-7
«Щоб не загубитися у місті»	2017	(фр. Pour que tu ne te perdes pas dans le quartier[fr])	2014	Київ: Видавництво Жупанського	Ярослав Коваль	978-966-03-7316-7
«Нічна трава»	2017	(фр. L'Herbe des nuits[fr])	2012	Видавництво Фоліо	Ярослав Коваль	978-966-03-7713-4, 978-966-03-5083-0
«Цирк іде»	2017	(фр. Un cirque passe[fr])	1992	Видавництво Фоліо	Іван Рябчій	978-966-03-7318-1

Примітки

1. Лауреати. Ґонкурівської премії ((фр.)) . Académie Goncourt. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 10 листопада 2011.
2. Louisa Colpeyn [картка: Луїза Колпейн] ((англ.)) . IMDb. Процитовано 10 листопада 2011.
3. Yannick Pelletier. Patrick Modiano:Biographie ((фр.)) . на сайті журналу L'Express. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 10 листопада 2011.
4. Patrick Modiano. фільмографія ((англ.)) . на сайті IMDb. Процитовано 10 листопада 2011.
5. Lacombe Lucien ((англ.)) . IMDb. Процитовано 10 листопада 2011.

Посилання

• Дмитро Кузьменко. Патрік Модіано: реаліст, постмодерніст чи автор детективів? // YouTube, 14 квітня 2024
• 10 фактів про Нобелівського лауреата, або Хто такий Патрік Модіано? // Українська правда: Життя, 10 жовтня 2014
• Нобелівську премію з літератури отримав Патрік Модіано // УНІАН, 9 жовтня 2014
• Le Réseau Modiano: Un site pour lire entre les lignes de Patrick Modiano