Пасіонарна концепція етногенезу
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Пасіона́рна концепція етногене́зу — історико-етнологічна концепція Льва Гумільова, яка описує історичний процес як взаємодію та розвиток етносів з утворюючим ландшафтом та іншими етносами. Була опублікована у вигляді статей в рецензованих часописах і депонована як рукопис «Етногенез і біосфера Землі» в ВІНІТІ, пізніше — як монографії у видавництві ЛДУ (1989 р.)
Концепція Гумільова визначає і описує визначення етносу (точніше, три види етнічних систем), вводить поняття пасіонарності, описує типові процеси етногенезу і взаємодії етносів. Теорія Гумільова не відповідає критеріям науковості.[1] Якщо на пострадянському просторі частина вчених і використовує її як наукову, то, в основному для того, аби обґрунтувати ненаукову і пропагандистську концепцію євразійства[2]. Учені за межами пострадянського простору не розглядають концепцію Гумільова навіть як гіпотезу.