Партизанська війна в Литві
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Партизанська війна в Литві (лит. Lietuvos partizanai) — загальна назва антикомуністичного руху опору, що мав місце на території Литви після завершення Другої світової війни упродовж 1944—1953 років. Партизани ставили за мету звільнення від радянської окупації та відновлення втраченої незалежності та литовської державності.
Коротка інформація Партизанська війна в Литві, Дата: ...
Партизанська війна в Литві | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Частина партизанської війни в балтійських країнах та східноєвропейських антикомуністичних повстань | |||||||
Члени литовських партизанів (Сили територіальної оборони Жальгіріс) влітку 1946 року. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
литовські партизани | СРСР | ||||||
Командувачі | |||||||
Йонас Жямайтіс-Вітаутас Адольфас Раманаускас |
|||||||
Втрати | |||||||
30,000[1] | 19,000 |
Закрити
Подібні угруповання антирадянського спротиву, відомі під назвами «лісових братів» та «проклятих солдатів», існували й в інших державах центрально-східної Європи: Естонії, Латвії, Польщі, Румунії та України. За роки десятилітньої боротьби литовські партизани втратили вбитими або пізніше страченими загонами НКВС до 30000 осіб.[1]