![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c0/Panegyric_of_Leonardo_Loredan.jpg/640px-Panegyric_of_Leonardo_Loredan.jpg&w=640&q=50)
Панегірик
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Панегі́рик (дав.-гр. πανηγυρικος (Λόγος) — похвальна промова на урочистих усенародних зборах (є похідним від πανήγυρις/πανάγυρις — урочистість, усенародне свято, що складається з основ παν — все і άγυρις — зібрання, натовп, пов'язаного з αγείρω — збираю, скликаю[1]) — поетичний жанр, притаманною ознакою якого є захоплена похвала та уславлення визначної події чи подвигів видатної людини. У стародавній Греції та Римі панегірики використовували як надгробні промови, що прославляли подвиги померлих. А в Україні в першій половині XVII століття став поширеним різновидом поезії. Згодом став одним з літературних напрямів, прикладом красномовного мистецтва — використання різних словесних форм для возвеличення окремих осіб та подій.
Не плутати з некрологом — який подає лише сухі, суто фактологічні дані про померлого.
![Титульний аркуш Панегірика Леонардо Лоредана (1503), створеного на честь Леонардо Лоредана, 75-го дожа Венеції, зараз знаходиться в Художньому музеї Волтерса в Балтиморі.](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c0/Panegyric_of_Leonardo_Loredan.jpg/640px-Panegyric_of_Leonardo_Loredan.jpg)