Loading AI tools
український архітектор, громадський діяч З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Олекса́ндр Олекса́ндрович Па́лицин ( частіше зустрічається форма прізвища Палі́цин; *1748 — †1816) — просвітник, перекладач, поет, архітектор, колекціонер, громадський діяч.
| Паліцин Олександр Олександрович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1741, 1750-ті[1] або 1750[2] Новгородська губернія[джерело?] |
| Помер | 1816[1] або 1816[2] Залізняк, Сумський повіт, Слобідсько-Українська губернія, Російська імперія |
| Поховання | Залізняк |
| Діяльність | поет |
| Відомі учні | Алфьоров Микола Федорович Ярославський Василь Іванович Глінка Сергій Миколайович |
Уродженець Новгородчини. Найбільше вірогідна дата народження — 12 вересня (30 серпня за ст.стилем) 1748 р. Дитинство пройшло в дідовому маєтку Званці на р. Волхов. У підлітковому віці навчався у шляхетському кадетському корпусі (м. Санкт-Петербург). Отримав посаду ад'ютанта фельдмаршала Рум'янцева-Задунайського . Учасник першої російсько-турецької війни. Після Кагульської битви вимушений вийти у відставку. З 1792 р. і до самої своєї смерті мешкав на хуторі Попівка Сумського повіту Харківської губернії (зараз — частина села Залізняк, Сумська область). Двічі (1795 р., 1798 р.) обирався повітовим маршалком дворян Сумського повіту.
Із архітектурних пам'яток Паліцина відомі побудовані за його проектами:
Деякі дослідники відносять до справи рук Паліцина проект Свято-Успенського храму у с. Верхня Сироватка (1812 р., на будівлі церкви є табличка з таким ствердженням), хоча, скоріше, це проект його учениці — Катерини Алфьорової («Прівєти»).
Паліцин здійснив перший в Україні віршований переспів «Слова о полку Ігоревім» (1807 р.), написав критичний твір «Послание к Привете, или Воспоминание о писателях моего времени» (1807 р.), почав писати поему «Димитрий Донской» (1808 р., публікувалась тільки перша частина). Відомий, як перекладач творів французьких просвітників, переклав: «Новая Элоиза» Ж. Ж. Руссо, «О составлении ландшафтов…» Р. Л. де Жерардена, «Дифирамб на бессмертие души» Деліля, «Времена года» Ж. Ф. де Сен Ламбера, «Независимость писателя» Мільвуа. Деякі дослідники вважають, що перекладав і Вольтера. Автор близько двох десятків послань, опублікованих у журналах «Улей», «Руской вестник», «Вестник Европы». Збирав колекцію художніх полотен, офортів, гравюр, естампів, книг.
Дружина — Нєплюєва Євдокія Олександрівна (з 1771 р., померла у листопаді 1806 р.) Дітей не мав. Виховував, як прийомну доньку, — Алфьорову Катерину Федорівну (1790 р.н.) — вона ж «Прівєта», «Чадцо». Зробив власним спадкоємцем архітекта і гравера Алфьорова Миколу Федоровича, котрому передав маєток, власну приватну бібліотеку, невелику картинну галерею та власну збірку гравюр. Помер у 1816 р., похований у склепі поблизу маєтку (склеп зруйнований у 1924 р.)
Дослідник «Попівської академії» Михайло Тесля заснував сучасну Паліцинську академію — громадську організацію, яка стала правонаступницею «Попівської академії». До складу входять сумські науковці, письменники, краєзнавці, творчі люди. З 1983 р. проводяться «Паліцинські читання», які збирають науковців і молодь, привертаючи увагу земляків до вивчення історії і культури рідного краю. В с. Залізняк Сумського району Сумської області у 1994 р. встановлено пам'ятник на місці поховання О. Паліцина. Видаються друковані твори про життя і діяльність просвітника, проводяться заходи у освітніх закладах Сумщини, програми на радіо і телебаченні.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
