Палац правосуддя (Париж)

Палац правосуддя (фр. Palais de Justice) — палац на острові Сіте у Парижі. Раніше відомий як Палац Сіте (фр. Palais de la Cité).

Палац правосуддя
48°51′21″ пн. ш. 2°20′42″ сх. д.
Країна	Франція[1]
Розташування	I округ Парижа[1]
Тип	будівля суду[d][1]
Дата заснування	1868
Адреса	Палацовий бульварd
Палац правосуддя Палац правосуддя (Франція)
Медіафайли у Вікісховищі

Палац правосуддя, вигляд з півдня

З більш стародавніми будівлями, каплицею Сент-Шапель і колишнім королівським замком, який пізніше став в'язницею, Консьержері, утворює архітектурний комплекс, що займає більше третини острова.

Історія

Сучасна будівля побудована на території королівського палацу в 1857—1868 за проєктом архітекторів Жозеф-Луї Дюка і Оноре Доме (сам проєкт був запропонований ще в 1840-ві, але відкладений через революцію 1848 року).

Будівлю прикрашають скульптури Жана-Марі Боннасье^[2]. У жовтні 1868 відбулося урочисте відкриття палацу, очолюване бароном Османом^[3].

До теперішнього часу в Палаці продовжують працювати французькі судові установи, у тому числі Касаційний й Апеляційний суди^[4].

Парадний вхід розташований на східному фасаді.

Судові процеси

Судові процеси у Франції публічні, нерідко залучають численну публіку. Найгучніші процеси в Палаці правосуддя:

• 1880 — процес над французькою акторкою Сарою Бернар за те, що вона розірвала довічний контракт з Комеді Франсез;
• 1893 — Панамський скандал;
• 1898 — політичний процес над Емілем Золя за його славетний памфлет «Я звинувачую»;
• 1906 — засудження Дрейфуса;
• 1917 — звинувачена в шпигунстві і засуджена до смертної кари нідерландської шпигунки і танцюристки Мата Харі;
• 1932 — за вбивство французького президента Поля Думера засуджений на смерть російський емігрант Горгулов;
• 1945 — суд над маршалом Петеном за колабораціонізм.

В кінематографі

Будівля Палацу правосуддя нераз була місцем дії в різних кінофільмах, зокрема:

• 1969: Сицилійський клан (фільм)
• 1994: Три кольори: Білий
• 2013: 9 місяців суворого режиму

Примітки

1. base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.

   d:Track:Q384602d:Track:Q68471231d:Track:Q809830
2. Ayers, Andrew (2004).
3. Van Zanten, David (1994).
4. Дворец Правосудия

Посилання

• Історія Палацу правосуддя на сайті «Le Paris pittoresque» (фр.)