Павсаній (полководець)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Павсаній, син Клеомброта (грец. Παυσανίας; ? — 467 до н. е.) — спартанський полководець епохи греко-перських війн. Після смерті царя Леоніда І в Фермопільській битві став регентом його сина Плістарха. На чолі всегрецької армії одержав перемогу над перським військом при Платеях. Повний розгром персів став, за словами німецького історика Ернста Курциуса, днем порятунку Еллади[8].
Павсаній | |
---|---|
грец. Παυσανίας | |
Народився | невідомо Спарта, Sparta Municipalityd, Laconia Regional Unitd, Пелопоннес, Греція[1] |
Помер | 467 до н. е. Спарта, Sparta Municipalityd, Laconia Regional Unitd, Пелопоннес, Греція |
Поховання | Спарта і Tomb of Pausanias opposite theater of Spartad[2] |
Країна | Спарта |
Діяльність | воєначальник, військовослужбовець |
Знання мов | давньогрецька |
Посада | регент[3][4][5] |
Військове звання | генерал |
Рід | Агіади |
Батько | Клеомброт[3][6][7] |
Мати | Алкафоя[d] |
Брати, сестри | Нікомед[d] |
Діти | Cleomenesd, Плістоанакт і Aristoclesd |
Після битви при Платеях на чолі всегрецької армії завоював Візантій. Незважаючи на військові успіхи та взяття важливого стратегічного об'єкта, через свою грубість і негідну поведінку втратив підтримку простих греків. Вони напали на корабель Павсанія та порадили йому забиратися геть "і дякувати долі, яка була прихильною до нього при Платеях, бо тільки пам'ять про цю перемогу заважає грекам поквитатися з ним "[9].
Згодом Павсаній зрадив розпочату спільну справу та розпочав перемовини з персами, дбаючи лише про свої інтереси. Він був відкликаний в Спарту, де й відкрилася зрада. Зрозумівши, що його викрили, Павсалій сховався в найближчому храмі Афіни Меднодомної[10]. За давньогрецькими віруваннями, арешт і вбивство людини, яка шукала прихисток біля вівтаря богів, вважалося великим святотатством. За Корнелієм Непотом і Діодором Сицилійським тоді ще була живою мати спартанського регента. Дізнавшись в чому звинувачують її сина літня жінка першою прийшла до дверей храму і поклала на порозі камінь, щоб замурувати вхід. Двері замурували, не залишивши Павсанію надії на порятунок. Через декілька днів його напівмертвого винесли зі святилища. Незабаром Павсаній помер[11].