Отто Бамберзький

Святий Отто фон Містельбах, Оттон I Бамбергський, Отто Бамбергський (нім. Otto von Mistelbach, Otto von Bamberg; пол. Otton z Bambergu; близько 1060, Франконія — 30 червня 1139, Бамберг) — єпископ Бамбергу після 1102 року, канцлер імператора Священної Римської імперії Генріха IV, місіонерський святий Католицької Церкви, іменований як «Апостол Померанії» (лат. apostolus gentis Pomeranorum) і «батько монастирів».

Отто Бамбергський
скульптура Отто Бамбергського у церкві святого Михаїла у Бамберзі (Німеччина)
Оттон I Бамбергський
У миру:	Отто фон Містельбах
Народився	1060(1060) Містельбах, Франконія
Помер	30 червня 1139(1139-06-30) Бамберг, Верхня Франконія, Баварія
Поховання	Бамберг
Шанується	Католицькою Церквою
У лику	святий
Головна святиня	церква святого Михаїла, Бамберг (Німеччина)
День пам'яті	30 червня
Атрибути	архієрейський посох
Подвижництво	єпископ Бамбергу, місіонер, «апостол народу Померанії»
Медіафайли на Вікісховищі

Життєпис

одне з відзначених місць у Західній Померанії, де були проповіді та хрещення полабських слов'ян єпископом Отто Бамбергським

пам'ятник на честь Отто Бамбергського в Бамберзі

Оттон фон Містельбах народився близько 1060 р. у Швабії в Священній Римській імперії в шляхетній родині. Прийняв чернечий постриг в абатстві Ґіршау. В юнацтві став священиком, але завдяки своїм здібностям зробив й політичну кар'єру, ставши канцлером імператора Генріха IV, а потім і його сина Генріха V.

У 1102 р. йому була надана імператором кафедра єпископства Бамберг. Відновив єпархіальні структури, заснував декілька монастирів і звів на кордонах єпархії фортеці. У 1109 р. заново відбудував собор Святого Якова у Бамберзі, спалений в 1081 р. при імператорові Генріхові II.

У боротьбі за інвеституру між папами і імператорами виступив у ролі посередника. У 1106 р. прибув до Римського Папи Пасхалія II, який поставив його на кафедру єпископства Ананьї. У 1122 р. завдяки зусиллям Оттона був укладений «Вормський конкордат», який поклав край суперечкам за інвеституру.

У 1124—1125 роках і в 1128—1129 роках він керував місіонерською діяльністю католицької церкви у Західній Померанії серед полабських слов'ян^[1]. У 1124 р. він відправився на місію в Померанію разом з духовенством своєї єпархії, катехитами, слугами і озброєною охороною, котрі були надані йому Болеславом III, князем Польщі. Прибув до Піріц, де його проповідь, як стверджували літописці, призвела до Хрещення двадцяти тисяч язичників і скасування таких звичаїв, як полігамія і вбивство новонароджених дівчаток.

Однак через кілька років деякі зі вже охрещених жителів Щецина і Воліна повернулися до язичництва, і в 1128 р. Оттонові довелося повторити місіонерську поїздку на прохання герцога Померанії Вратислава I. Існують описи його подорожей, складені у формі «Житій» на основі розповідей його наближених осіб — учасників місій, одним з яких був Адальберт Померанський, майбутній перший єпископ Померанії.

Отто помер 30 червня 1139 р. в Священній Римській імперії в Бамберзі та похований у церкві Святого Михаїла.

Вшанування

Оттон є 8-м єпископом Бамбергу. В єпархіальному музеї при соборі зберігається його архієрейський посох. У 1189 р. Папа Римський Климент III зарахував Отто до лику святих. Літургійна пам'ять на його честь здійснюється 30 червня і 30 вересня (в єпархії Бамбергу).

Див. також

• Список святих

Примітки

1. Велика радянська енциклопедія // «Оттон Бамбергский» (рос.)

Джерела

• Gracjan Bojar-Fijałkowski, «Święty Otton z Bambergu», ODiSS Ośrodek Dokumentacji i Studiów Społecznych, Warszawa 1986, ISBN 83-7012-006-7 (пол.)
• Lech Fabiańczyk, «Apostoł Pomorza», Książnica Pomorska, Szczecin 2001, ISBN 83-87879-20-7 (пол.)
• Vera Schauber, Hanns Michael Schindler, «Święci na każdy dzień», Świat Książki, Warszawa 2000, ISBN 83-7227-616-1 (пол.)
• Lorenz Weinrich (Hg.): Heiligenleben zur deutsch-slawischen Geschichte. Adalbert von Prag und Otto von Bamberg. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 2005. ISBN 3-534-01422-7. (нім.)
• Eberhard Demm: Reformmönchtum und Slawenmission im 12. Jahrhundert. Wertsoziologisch-geistesgeschichtliche Untersuchungen zu den Viten Bischof Ottos von Bamberg. Historische Studien Bd. 419, Matthiesen-Verlag Lübeck 1970. (нім.)
• Lorenz Weinrich (Hg. und Übersetzer): Ebo von Michelsberg: Der Pommernapostel Otto von Bamberg. Das Leben des Bischofs und Bekenners. Thomas Helms Verlag, Schwerin 2012, ISBN 978-3-940207-43-2. (нім.)
• Johannes Kist: Fürst- und Erzbistum Bamberg. Bamberg 1962, Seite 31-38. (нім.)
• Franz Xaver Sulzbeck: Leben des heiligen Otto, Bischofs von Bamberg und Apostels der Pommern. Regensburg 1865 (Volltext) (нім.)
• Rudolf Köpke: Herbordi Dialogus de vita Ottonis episcopi BabenbergensisHannover 1868

Посилання

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Отто Бамбергський
• Ebonis: «Vita Ottonis episcopi Bambergensis» (лат.)
• Велика радянська енциклопедія // «Оттон Бамбергский» (рос.)