Loading AI tools
австрійський митець і архітектор (1874-1951) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Оскар Ляске (нім. Oskar Laske; 8 січня 1874, Чернівці, Герцогство Буковина — 30 листопада 1951, Відень) — австрійський архітектор і митець.
Оскар Ляске | |
---|---|
нім. Oskar Laske | |
Народився | 8 січня 1874[1][2][…] Чернівці, Герцогство Буковина, Долитавщина, Австро-Угорщина |
Помер | 30 листопада 1951[1][2][…] (77 років) Відень, Окупація Австрії союзниками[1] |
Поховання | каплиця Лайнцер Фрідхофd |
Країна | Австрія[3] |
Діяльність | художник, архітектор |
Галузь | архітектура[4] і малярство[4] |
Знання мов | німецька[5][6] |
Учасник | Перша світова війна |
Батько | Oskar Lasked |
Брати, сестри | Elisabeth Laske-Kesselbauerd[7] |
Нагороди | |
Як син однойменного архітектора, Оскара Ляске-старшого (1842–1911; проєктанта будинку Wiener Mörtelfabrik, Handelskai 130) Ляске в юності отримував уроки лише від художника-пейзажиста Антона Главачека. Він закінчив Шоттенфельдське реальне училище в 1892 році. Після вивчення архітектури у Віденській художній академії у класі Отто Ваґнера він працював архітектором-фрілансером, а з 1904 року головним чином займався малюванням.
Улюбленими сюжетами були акварелі з подорожей Європою та Північною Африкою. Переважно це пейзажі, міські площі та жанрові сцени. Йому притаманні життєрадісний стиль та колорит зображень. Ляске відомий як графік та книжковий ілюстратор. З 1907 року він був членом Гаґенського гуртка, з 1924 року — Віденської сецесії та з 1928 року — Віденського Кюнстлергаузу, брав участь у їхніх виставках.
Під час Першої світової війни був офіцером у Королівстві Галичини та Володимирії, а з 1915 року на Італійському фронті. Потім він, як баталіст, був приділений до художньої групи цісарсько-королівської військової прес-служби. Його військові пережиття знайшли вираз у численних батальних сценах, деякі з яких зберігаються у Військово-історичному музеї у Відні.
Ляске був дуже плідним художником, і частина його багатої спадщини пов'язана з Україною чи українцями, особливо з його родинним містом Чернівцями.
У Чернівцях, де він служив на той час лейтенантом, у 1902 році за його проєктом було споруджено пам'ятник полеглим воїнам 41-го піхотного полку імені архікнязя Євгенія, відомий як «Чорний орел». Монумент було відкрито і освячено 2 грудня 1902 року до 200-річчя полку, який квартирував у Чернівцях та вважався «буковинським». Пам'ятник являв собою 10-метровий обеліск, увінчаний орлом, що тримає пазурами бойове знамено полку. На постаменті був напис німецькою, румунською та українською мовами: «Полеглим на полю слави синам-борцям 41-го піхотного полку імени архікнязя Євгенія. Вдячна Буковина». На жаль, пам'ятник було зруйновано комуністами в 1949 році на пряму вказівку Микити Хрущова. Після відновлення української держави ентузіастам вдалося відшукати фрагменти знищеного постаменту та встановити його на старому місці[8][9].
Оскар Ляске помер у 1951 році у 77-річному віці у Відні і похований на Лайнцерському цвинтарі (поле 3, номер 170) у Гітцинґу.
На його будинку за адресою Nisselgasse 1 у Відні в районі Пенцинґ є меморіальна дошка. У 1955 році на честь митця була названа вулиця Ляскеґассе у Відні в районі Майдлінґ, а також у 2005 році — вулиця в Нойленґбаху, в районі Ляа (яка перед тим називалась Ляа 1 — 4).
Зображення | Роки будови | Назва об'єкту | Місце | Опис |
1902 | Пам'ятник полеглим воїнам 41-го піхотного полку імені архікнязя Євгенія | ріг вул. Головної та вул. Героїв Майдану, Чернівці, Україна | зруйнований комуністами в 1949 | |
1899–1900 | Вілла Узель | Wien 13, Kopfgasse 8 | ||
1900 | Житловий будинок | Wien 10, Oberlaaer Straße 233 | зруйнований | |
1900–1901 | Житло на винайм Відень-3 | Linke Bahngasse 5 und 7 | змінений | |
1901–1902 | Житло і аптека «Під білим ангелом» | Wien 1, Bognergasse 9 / Naglergasse 10 | ||
1902 | Будинок Florahof | Wien 5, Wiedner Hauptstraße 88 | ||
1902 | Житловий будинок | Wien 7, Lerchenfelderstraße 139 | ||
1904 | Житловий будинок | Wien 7, Neustiftgasse 67–69 | ||
1904 | Житловий будинок | Arndstraße 77 | ||
1904 | Корпус Берндорфської фабрики металевих виробів | Berndorf | ||
1904 | Елементи інтер'єру плавального басейну Jörgerbad | Wien 17, Jörgerstraße 42–44, Wandmalereien | Звірі Ноєвого Ковчегу. Простір при вході до закладу. | |
1905 | Житловий будинок | Wien 14, Teybergasse 8 | ||
1907 | Житловий будинок | Wien 2, Rustenschacherallee 30 | зруйнований | |
1908 | М'ясо-ковбасний цех у Берндорфі | Berndorf | ||
1908 | Хлібопекарня у Берндорфі | Berndorf | ||
1908 | Робоча зала Акціонерного товариства електромережі | Wien 10, Gudrunstraße 187 | зруйнована | |
1915–1916 | Господарський університет | Wien 19, Franz-Klein-Gasse 1 | Зображення гаваней у Константинополі, Нью-Йорку, Гамбургу і Трієсті на бічних стінах фоє | |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.