Опізо Фієскі

Опізо Фієскі (італ. Opizzo Fieschi; ? — бл. 1292), відомий також як Опізо з Мезано (Мессани)  — представник аристократичної генуезької родини Фієскі, італійський католицький церковний діяч, дипломат, латинський патріарх Антіохії (1247—1292; з 1268 р. — титулярний), папський нунцій у Пруссії та Лівонії.

Опізо Фієскі
Народився	13 століття[1] Італія (Стародавній Рим), Стародавній Рим або невідомо[1]
Помер	1291 невідомо[1]
Країна	Генуезька республіка
Діяльність	папський легат, дипломат, католицький священник, патріарх
Посада	апостольський адміністратор[d], апостольський адміністратор[d][2][1], Latin Patriarch of Antiochd і апостольський адміністратор[d]
Конфесія	католицтво[2] і католицька церква[2]
Рід	Фієскі[1]

Восени 1253 від Папи Римського Інокентія IV до князя Данила Романовича Галицького в Холм прибуло посольство на чолі з Опізо з пропозицією прийняти королівський «вінець» (стемму). Переговори з Романовичами римська курія розпочала ще в грудні 1245, коли папський легат до столиці монголів Каракорума Плано Карпіні зустрівся в Кракові з братом Данила Галицького, волинським князем, Васильком Романовичем, а в лютому 1246 — із самим галицьким князем Данилом Романовичем і запропонував зав'язати стосунки з римською курією. Перемовини між Романовичами і папським престолом тривали більше 7 років. Папа Римський Інокентій IV хотів, що б Данило дозволив проповідувати католицьким місіонерам серед жителів Галицько-Волинській Русі, а також обіцяв князю Данилові Корону Русі і допомогу проти монголів від країн Заходу. Сподіваючись на допомогу папи Інокентія IV і європейських государів, а також переслідуючи ціль посилити свій вплив на політичній арені, князь Данило Галицький прийняв коронацію. У жовтні—листопаді 1253 Данило Галицький прийняв з рук Опізо корону (вінець) в Дорогичині. У відповідь на це Папа Інокентій IV оголосив 14 травня 1253 хрестовий похід проти монголів. Взамін окрім прийняття корони Король Русі Данило також дозволив проповідувати на своїх землях домініканцям і францисканцям. На жаль окрім Королівства Русі на Хрестовий Похід проти Монголів ніхто з Європейських держав того часу не пристав. Усі боялися монголів як занадто могутньої політичної і військової сили.

Примітки

1. Nuti G. Dizionario Biografico degli Italiani — 1997. — Vol. 47.

   d:Track:Q1128537
2. Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.

   d:Track:Q30d:Track:Q3892772

Джерела та література

• М. Ф. Котляр. Опізо // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 603. — ISBN 978-966-00-1061-1.

Посилання

• Опізо // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1223. — 1000 екз.