Loading AI tools
український фізик З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Олександр Миколайович Омельянчук (нар. 27 липня 1947 року, м. Будапешт, Угорщина - пом. 10 лютого 2022 р., Харків, Україна [2]) — радянський, український фізик, доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, головний науковий співробітник Фізико-технічного інституту низьких температур імені Б. І. Вєркіна НАН України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, лауреат премії ім. Б. І. Вєркіна Національної Академії Наук України[3].
Омельянчук Олександр Миколайович | |
---|---|
Народився | 27 липня 1947 Будапешт, Друга Угорська республіка |
Помер | 10 лютого 2022[1] (74 роки) Харків, Україна[1] |
Країна | СРСР Україна |
Діяльність | фізик |
Alma mater | ХДУ імені О. М. Горького (1970) |
Галузь | надпровідність, теоретична фізика, фізика твердого тіла |
Заклад | ФТІНТ імені Б. І. Вєркіна НАН України |
Посада | головний науковий співробітник ФТІНТ |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | Доктор фізико-математичних наук |
Науковий керівник | Кулик Ігор Орестович |
Членство | Член-кореспондент НАН України |
Відомий завдяки: | працям з надпровідністі, ефекту Джозефсона та мікроконтактної спектроскопії |
Нагороди | Премія НАН України імені Б. І. Вєркіна |
О. М. Омельянчук народився 27 липня 1947 року у м. Будапешт[3]. У 1970 закінчив фізичний факультет Харківського державного університету, дипломну роботу виконував на кафедрі теоретичної фізики під керівництвом М. І. Каганова. З 1972 року працював у Фізико-технічному інституті низьких температур. У 1978 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Теорія надпровідних слабких зв'язків та мікроконтактна спектроскопія металів». У 1990 році отримав науковий ступінь доктора фізико-математичних наук[4], тема дисертації «Теорія кінетичних явищ в металічних мікроструктурах». З 2006 року - член-кореспондент Академії наук України[3]. З 2000 по 2016 рік був завідувачем відділу «Надпровідних та мезоскопічних структур» [Архівовано 25 лютого 2020 у Wayback Machine.] ФТІНТ[5]. З 2016 до 2022 працював головним науковим співробітником[3]. Входить до переліку «Топ 100 фізиків та математиків України» за даними «Бібліометрики української науки»[6]. Автор і співавтор більш 200 статей, має Гірш — індекс h=29[7]. Співавтор відкриття «Явление перераспределения энергии носителей заряда в металлических микроконтактах при низких температурах», диплом № 328 (спільно з Ю.В. Шарвіним, І.К. Янсоном, І.О. Куліком, Р.І. Шехтером) [8]. Був членом редколегії міжнародного журналу «Фізика низьких температур» («Low Temperature Physics» [Архівовано 24 липня 2020 у Wayback Machine.])[9]. Співавтор монографії «Квантові когерентні явища в джозефсонівських кубітах»[10].
Мікроконтактна спектроскопія електрон-фононної взаємодії в металах. Нерівноважні явища в точкових контактах.
Теорія мікроконтактної спектроскопії надпровідників.
Ефект Джозефсона у звичайних і нетрадиційних надпровідних слабких зв'язках.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.