Олімпійський орден
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Олімпійський орден — найвища нагорода олімпійського руху, започаткована МОК у травні 1975 на заміну Олімпійському сертифікату. Початково існувало три ступені ордена — золотий, срібний та бронзовий, але у 1984 році на 87-й сесії МОК[en] бронзовий ступінь було скасовано[1]. Олімпійським орденом нагороджуються особи, що зробили значний внесок в олімпійський рух. За традицією золотий Олімпійський орден отримують на церемонії закриття Олімпіад голови організаційних комітетів Олімпійських ігор.
Олімпійський орден має вигляд золотого, срібного або бронзового ланцюжка з п'ятьма переплетеними олімпійськими кільцями в обрамленні лаврових листків з обох боків. Для щоденного носіння призначений невеличкий значок у формі переплетених кілець.
Надя Коменеч — єдина людина, яка отримувала Орден двічі[2], у 1984[3][4] та 2004[5] роках.