![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/ea/Flag_of_the_Zaporizhian_Sich.svg/languk-640px-Flag_of_the_Zaporizhian_Sich.svg.png&w=640&q=50)
Олешківська Січ
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Оле́шківська Січ — територіально-військова організація запорозьких козаків України у пониззі на лівому березі Дніпра на території володінь Кримського ханства. Землі під Січ були надані ханом Девлет-Гіреєм ІІ на прохання кошового отамана Костя Гордієнка.
Олешківська Січ | |||||
Козацьке військо | |||||
| |||||
| |||||
Столиця | |||||
Мови | Українська | ||||
Релігії | Православне християнство | ||||
Форма правління | Республіка | ||||
Історія | |||||
- Заснування | 1711 | ||||
- перенесення | 1728 | ||||
Валюта | Всі європейські валюти | ||||
|
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/8/83/Sichi.jpg/640px-Sichi.jpg)
Заснована у 1711 році після зруйнування царським військом у 1709 році Старої Чортомлицької Січі. Олешківська Січ проіснувала до 1728 р.
Фортеця Січ розташувалася в урочищі Олешки, навпроти сучасного міста Херсона. Спершу територія Олешківської Січі була незначною, з 1712 року, після поразки Московського царства у війні з Османською імперією, запорозькі володіння поширилися на північ до річок Орель та Самара. З цієї Січі козаки на певний час переселялися на місце колишньої Кам'янської Січі, але повернулися назад.
Січ являла собою правильний чотирикутник з ровами й валами заввишки 1,5 метри, з редутами по кутах та брамою з північного боку. У центрі розташовувалися курені-напівземлянки (вони досліджувалися археологами у 1990—2003 роках). На захід від коша стояла церква Покрови Пресвятої Богородиці, зроблена з очерету, біля якої був цвинтар і криниця, де ніколи не замерзала вода.
У травні 1728 року в Олешківській Січі виникло повстання. Козаки скинули кошового отамана Антона Лапінського й рушили вверх по Дніпру. Якось після чергового походу вони знайшли Січ зруйнованою запорожцями «Самарської Січі». Суворо помстившись їм, козацьке товариство вирішило не відновлювати фортецю і повернулося на Кам'янську Січ.