Новосе́лиця — місто в Україні, адміністративний центр Новоселицької міської громади Чернівецького району Чернівецької області.
| Новоселиця | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна | ||||||||
| Регіон | Чернівецька область | ||||||||
| Район | Чернівецький район | ||||||||
| Громада | Новоселицька міська громада | ||||||||
| Код КАТОТТГ | UA73060410010023503 | ||||||||
| Засноване | XV століття | ||||||||
| Перша згадка | 1456 (568 років) | ||||||||
| Колишня назва | Місто Новоселиця, згадується в документальних джерелах під назвою «Шишківці, де був Юрів двір, на Пруті» | ||||||||
| Статус міста | від 1940 року | ||||||||
| Населення | ▼ 7399 осіб (01.01.2022)[1] | ||||||||
| - повне | ▼ 7399 осіб (01.01.2022)[2] | ||||||||
| Площа | 6,47 км² | ||||||||
| Поштові індекси | 60300—60306 | ||||||||
| Телефонний код | +380-3733 | ||||||||
| Координати | 48°13′09″ пн. ш. 26°15′55″ сх. д. | ||||||||
| Водойма | р. Прут, Рокитна | ||||||||
| Назва мешканців | новоселича́нин, новоселича́нка, новоселича́ни | ||||||||
| День міста | 6 травня | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Новоселиця | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - автошляхами | 29 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 60300, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, м. Новоселиця, вул. Каштанова, 3 | ||||||||
| Вебсторінка | Новоселицька міська громада. | ||||||||
| |||||||||
Географія
Місто Новоселиця розташоване за 29 км від обласного центру, на лівому березі річки Прут. Через місто пролягають залізнична лінія Чернівці — Ларга та автошлях національного значення Н10 Чернівці — Кишинів.
Історія
Найдавніша письмова згадка про Новоселицю датується 1456 роком.
За даними на 1859 рік у власницькому містечку Хотинського повіту Бессарабської губернії (яке належало на той час дворянському роду Стурдза) мешкала 2081 особа (1056 чоловічої та 1025 — жіночої статі), налічувалось 299 домогосподарств, існували 2 православні церкви, 3 єврейських молитовних будинки, митниця, поштова станція, лісова пристань, відбувались щонедільні базари[3].
Станом на 1886 рік у власницькому містечку, центрі Новоселицької волості, мешкало 1007 осіб, налічувалось 145 дворових господарств, існували православна церква, синагога, 2 молитовних будинки, школа, лазарет, поштова станція, свічний завод, миловарний завод, 3 кожевених заводи, пивоварений завод, 50 лавок, кордон, 4 постоялих двори, 4 винних погреба, відбувались базари[4]. За 3 версти — кордон.
До 1918 року біля Новоселиці знаходився потрійний стик кордонів Російської Імперії, Австро-Угорської Імперії та Румунії, а до незалежності останньої тут сходилися кордони трьох імперій — Російської, Австрійської та Османської.
З 24 серпня 1991 року місто у складі незалежної України.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Новоселицького району, місто увійшло до складу новоутвореного Чернівецького району[5].
Станом на травень 2022 року, через російське вторгнення в Україну, в Новоселицькій міській громаді перейменовано понад 50 вулиць, пов'язаних з країною-агресором та радянським минулим[6].
Населення
Станом на 1 січня 2022 року населення складало 7399 особи.
Національний склад
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[7]:
| Національність | Відсоток |
|---|---|
| українці | 54,37 % |
| молдовани | 35,82 % |
| росіяни | 6,84 % |
| румуни | 1,63 % |
| інші/не вказали | 1,34 % |
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8][9]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 54,92 % |
| румунська | 34,54 % |
| російська | 10,07 % |
| інші/не вказали | 0,47 % |
Економіка
На території громади діють підприємства харчової і переробної промисловості, виробництва та продажу будівельних матеріалів. Продукція цих підприємств славиться на теренах регіону, України та за її межами. Бюджетоутворюючі підприємства громади та ФОПи: ДП «М'ясо Буковини», ТОВ «Фіорд», ТОВ «ГРІН РЕЙ», ПП «Сікора», ПП «Збиркот», ПП «Ратушенко».
Особистості
- Амброжевич (В'ячеслав) Чеслав — (нар. 29.08.1900, м. Новоселиця — пом. 1954, м. Сібіу, Румунія) — археолог, педагог, доктор природничих наук (1927), професор.
- Балюк Вадим Володимирович (нар. 1991) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Бенджамін Чарльз Грюнберг — американський ботанік і педагог.
- Бойко Олександр Дмитрович — український історик та політолог, професор, доктор політичних наук, ректор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.
- Бойко Тихон Максимович — громадський діяч, військовий; сотник Армії УНР.
- Бурлака Сергій Вікторович (1977—2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Єфтеньєв Руслан Іванович — спортсмен. Майстер спорту СРСР по велоспорту на треку.
- Локтєв Юрій Геннадійович — Майстер спорту по волейболу. Працював тренером волейбольних команд ЦСКА (Москва), молодіжної збірної СРСР.
- Михайло Назарович Марандюк (нар. 17 січня 1949) — шаховий композитор; майстер спорту СРСР (1978), міжнародний гросмейстер з шахової композиції (2004). Інженер-механік
- Хамзін Олександр Резанурович — Спортсмен. Майстер спорту України по самбо.
- Саблук Анна Іванівна (нар. 1947) — письменниця.
- Задорожний Василь Георгійович (нар. 1948) — професор, д.х.н, Майстер спорту СРСР.
- Новицький Віктор Володимирович (нар. 1951) — український математик.
- Загрійчук (Філонюк) Тетяна Анатоліївна (нар. 1984) — українська спортсменка-легкоатлетка. Спеціалізувалася в бігу на довгі дистанції; майстер спорту України міжнародного класу.
Міста-побратими
Галерея
Центральна площа, будинок культури
Вокзал станції Новоселиця
Одна з вулиць Новоселиці
Маєток родини Ріттен фон Зотта (1900)
Див. також
Примітки
Джерела та література
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
