Низинний замок
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Термін низинний або рівнинний замок (нім. Niederungsburg, Flachlandburg чи Tieflandburg) описує тип замку розташованому у низині, рівнині чи дні долини, на відміну від замків, збудованих на височині, напр. відрозі. Цей термін особливо поширений у Німеччині, де 34 % всіх замків належать до цього типу.[1]
Оскільки низинні замки не мають оборонної переваги ділянки на височині, місця для їх розташування обирались такі, які легко захищати, використовуючи річки, острови на озерах або болотах. Там, де такі природні перепони не існують, часто створювались схожі штучні, наприклад заповнені водою або сухі рови, вали, палісади та куртини. Для збільшення висоти замку над оточенням могли будувати земляні насипи (напр., укріплення типу «motte and bailey»), або покладати цю функцію на фортечну вежу.
Замки Раннього середньовіччя (включно зі слов'янськими та саксонськими) часто мали вузький глибокий рів та високі і круті земляні вали.
Низинні замки переважно зустрічаються на рівнинах, таких як Північнонімецька рівнина або у Нідерландах. Але деколи вони будувались і на височині, наприклад у долині, як так званий острівний замок (Inselburg) на острові річки (напр. замок Пфальцграфенштайн).