55°34′41″ пн. ш. 51°56′41″ сх. д.
| Країна |  Росія | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування | Росія | |||
| Введення в експлуатацію | 1979—1983 (турбіни 1 — 5), 2015 (турбіни 6 та 7) | |||
| Вид палива | природний газ | |||
| Водозабір | Кама | |||
| Котельні агрегати | 9 парових Таганрозький котельний завод ТГМЕ-464 (котли 1 — 9), 2 водогрійні Барнаульський котельний завод ПТВМ-180 | |||
| Турбіни | 2 парові Уральський турбінний завод ПТ-135/165-130/15 (турбіни 1 та 2), 1 парова Уральський турбінний завод Р-40-130/31 (турбіна 3), 2 парові Уральський турбінний завод Р-100-130/15 (турбіни 4 та 5), 2 парові Уральський турбінний завод К-110-1,6 (турбіни 6 та 7) | |||
| Встановлена електрична потужність | 410 (1983), 724 (2015) | |||
| Встановлена теплова потужність | 1580 Гкал/год (2015) | |||
| Материнська компанія | «Татнафта» | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
Нижньокамська ТЕЦ-2 — теплова електростанція у Татарстані.
В 1979—1987 роках на майданчику станції стали до ладу дев'ять парових котлів виробництва Таганрозького котельного заводу типу ТГМЕ-464 продуктивністю по 500 тонн пари на годину. Вироблена ними пара живила п'ять парових турбін виробництва Уральського турбінного заводу:
- дві запущені в 1979 та 1980 роках турбіни типу ПТ-135/165-130/15 потужністю по 135 МВт (станційні номери 1 та 2);
- введену в 1980-му турбіну типу Р-40-130/31 потужністю 40 МВт (номер 3);
- дві запущені в 1980 та 1983 роках турбіни типу Р-100-130/15 потужністю по 100 МВт (номери 4 та 5).
Для збільшення теплової потужності ТЕЦ в 1979 та 1980 роках отримала два водогрійні котли від Барнаульського котельного заводу типу ПТВМ-180 продуктивністю по 180 Гкал/год.
В якийсь момент через нестачу теплового навантаження турбіну № 4 переномінували на Р-70-130/15 зі зменшенням потужності до 70 МВт, а турбіну № 5 з 2009 року вивели з експлуатації. Щоб виправити цю ситуацію вирішили збільшити електричну потужність та додати дві парові турбіни від Уральського турбінного заводу типу К-110-1,6 потужністю по 110 МВт (номери 6 та 7). Вони стали до ладу в 2015 році та дозволили повернути до роботи з потужністю 97 МВт турбіни № 4 та № 5.
Таким чином, загальна потужність станції досягнула 724 МВт при тепловій потужності 1580 Гкал/год.
Станція використовує природний газ, що первісно міг надходити по газопроводах Міннібаєво – Іжевськ та Соковка – Нижньокамськ, а наразі також по перемичці Можга — Нижньокамськ.
Для видалення продуктів згоряння призначені дві труби, щонайменше одна з яких має висоту 250 метрів.
Воду для охолодження отримують із річки Кама.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, що працюють під напругою 220 кВ та 110 кВ.[1][2]
Примітки
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
