Неджміє Ходжа (алб. Nexhmije Hoxha; нар. 8 лютого 1921, Битола — пом. 26 лютого 2020, Тирана) — албанська комуністка, дружина і сподвижниця албанського лідера Енвера Ходжі. Займала провідні пости в ідеологічному апараті, входила до складу Центрального Комітету Албанської компартії. Після падіння комуністичного режиму була засуджена за зловживання владою, відбула кілька років тюремного ув'язнення. Звільнена за амністією. Продовжувала виступати з політичними заявами ходжаїстського характеру.
| Неджміє Ходжа алб. Nexhmije Hoxha | |
.jpg) | |
| Ім'я при народженні: | алб. Nexhmije Xhuglini |
|---|---|
| Народження: |
8 лютого 1921[1] Бітола, Королівство Сербів, Хорватів і Словенців |
| Смерть: |
26 лютого 2020[2] (99 років) Тирана, Албанія |
| Поховання: | Тирана |
| Країна: | Албанія |
| Релігія: | атеїзм |
| Освіта: | Тиранський університет і Queen Mother Pedagogical Instituted |
| Партія: | Албанська партія праці (1991)[3] |
| Шлюб: | Енвер Годжа |
| Діти: | Ілір Годжаd |
Комуністична пропагандистка
Народилася Неджміє Ходжа 1921 року на території Югославського королівства в сім'ї албанців[4]. Тефік Джуглині, батько Неджміє, працював бухгалтером і, за деякими даними, був пов'язаний з Албанською фашистською партією[5]. У 1928 році сім'я перебралася до Албанії. Неджміє закінчила в Тирані привілейований Педагогічний інститут королеви-матері.[6]
В юності перейнялася комуністичними поглядами. Брала участь у комуністичному підпіллі, входила до складу корчинської комуністичної групи[7], брала участь в її акціях. У 1941 році Неджміє Джуглині вступила до комуністичної партії Албанії (з 1948 — Албанська партія праці, АПП). У роки Другої світової війни служила у відділі пропаганди 1-ї дивізії Національно-визвольної армії. Носила партійне прізвисько Delikatja — Тендітна[8].
1 січня 1945 року одружилась з першим секретарем компартії Албанії Енвером Ходжи.
Ідеолог режиму АПП
Після приходу комуністів до влади в 1944 році Енвер Ходжа як лідер правлячої партії і перший голова уряду став верховним правителем комуністичної Албанії. Неджміє Ходжа стала провідним ідеологом албанського комунізму. У 1952 році увійшла до складу ЦК компартії, з 1948 року неодноразово обиралась депутаткою Народних зборів. Керувала жіночими організаціями Албанії. У 1943 році вона була обрана до Секретаріату (Комуністичної) Албанської ліги жінок і обіймала посаду голови з 1946 по 1952 роки, замінивши Оллгу Плумбі.[9]
З 1966 року Неджміє Ходжа обіймала посаду директорки Інституту досліджень марксизму-ленінізму при ЦК АПП та Вищої партійної школи імені Леніна. відігравала велику роль у формуванні ідеології ходжаїзму — албанського варіанту сталінізму. Повністю підтримувала і обґрунтовувала політику свого чоловіка[10].
У квітні 1956 року Неджміє Ходжа зіграла помітну роль у політичній кризі в Албанії, що отримала назву «Pranvera e rrejshme e 56-s» («Хибна весна 56-го року»). Саме вона передала міністру внутрішніх справ Кадрі Хазбіу інформацію міністра оборони Бекіра Балуку про заплановану на партійній конференції в Тирані спробу усунення Енвера Ходжі. (Одна з претензій внутрішньопартійної опозиції полягала як раз у насадженні «сімейності», в наданні високих постів і широких повноважень дружинам керівників[11]).Хід конференції було поставлено під жорсткий контроль Сігурімі, делегати зазнали репресій[12].
У 1973 році Неджміє Ходжа зазнала особливо жорсткої критики за «ліберальний ухил» Фаділя Пачрамі та Тоді Лубонью. Обидва були засуджені до тривалого тюремного ув'язнення.
Неджміє Ходжа брала участь у підборі наступника Енвера Ходжі, погодившись з кандидатурою куратора ідеології і пропаганди Раміза Алії.
Після смерті Енвера Ходжі 11 квітня 1985 року[13] Неджміє Ходжа змінила його на посаді голови Демократичного фронту Албанії. Кілька років вона зберігала політико-ідеологічний вплив. Дотримувалася консервативних ходжаїстських позицій, не схвалювала навіть обмежених реформаторських планів Алії. Однак вона більш-менш лояльно поставилася до припинення переслідування релігії[14]. У 1989 році Неджміє Ходжа запросила до Тирани Матір Терезу і зустрілася з нею[15].
Журналіст та історик Фахрі Баліу згодом опублікувала книгу про Неджмію Ходжу, яка отримала назву Чорна дама (у французькому виданні — Дружина диявола). У передмові письменник Ісмаїл Кадаре зазначав, що Неджміє, що «провокувала параноїдальні напади чоловіка», розправлялася зі своїми опонентами, несе відповідальність за репресії проти цілих сімей[16].
У ході падіння режиму
Неджміє Ходжі була впевнена в міцності комуністичного режиму. Спочатку вона розраховувала, що Революції 1989 року не торкнуться Албанії. Але румунські події, страта Ніколає Чаушеску, за власним визнанням Ходжі, увели її в ступор[17]. У 1990 році Албанію охопили масові антикомуністичні виступи. Раміз Алія спробував позиціонуватися як «албанський Горбачов» і «лідер демократичних реформ», чим дуже розчарував Неджміє Ходжу. Наприкінці року Алія відправив у відставку декількох консервативних партійних керівників — Ленку Чуко, Мухо Аслані, Симона Стефані, Неджміє Ходжу (20 грудня вона була усунута з посади глави Демократичного фронту Албанії).
Після 20 лютого 1991 року, коли демонстранти в Тирані знесли пам'ятник Енвера Ходжі на площі Скандербега, Неджміє Ходжа розірвала стосунки з Алією. На виборах у березні 1991 вона не балотувалася і не підтримала партійну реформу президента Алії — перетворення комуністичної АПП на Соціалістичну партію Албанії.
У травні 1991 року Союз незалежних профспілок Албанії організував загальний страйк. Президент Алія і уряд Фатоса Нано змушені були погодитися на дострокові вибори парламенту. До влади прийшла опозиційна Демократична партія Албанії. Президентом став її лідер Салі Беріша. Комуністичний режим в Албанії припинив своє існування. Нова влада почала судові переслідування видатних діячів часів Ходжі.
Ув'язнення
70-річна Неджмію Ходжа було взято під домашній арешт ще в грудні 1991 року, ще за правління колишніх комуністів. Ув'язнена в січні 1992 року. Суд визнав її винною у зловживанні владою і засудив до 9 років ув'язнення. Спроба оскаржити вирок призвела до того, що термін покарання збільшився до 11 років.
13 лютого 1995 року президент Албанії Салі Беріша видав указ № 1018 — про скасування всіх нагород і почесних звань, присвоєних керівникам комуністичного режиму. Це рішення стосувалося Енвера Ходжі (посмертно), Хаджі Леші (прижиттєво), Хюсні Капо (посмертно), Гого Нуші (посмертно), Спіро Ролеки (прижиттєво), Хакі Туги (посмертно), Шефкета Печі (прижиттєво), а також Неджміє Ходжі (прижиттєво)[18].
Вирок Неджміє Ходжа відбувала в тиранській жіночій в'язниці № 325. Працювала на швейному виробництві. За відгуками наглядачки, вела себе культурно, в конфлікти не вступала (на відміну від агресивної Ленки Чуко), місце в камері утримувала в чистоті[19]. Писала листи з в'язниці політичного характеру з критикою нової влади, захищаючи політику свого чоловіка.
Була звільнена за амністією у 1997 році, після п'яти років ув'язнення.
Продовжувачка ходжаїстських традицій
Після звільнення Неджміє Ходжа вела порівняно замкнутий спосіб життя. Однак вона виступала з політичними заявами комуністичного і ходжаїстського характеру, вступила до лав ортодоксально-ходжаїстської Комуністичної партії Албанії[20], створеної в 1991 літератором Хюсні Милоші. Регулярно давала інтерв'ю, в яких говорила про «м'який характер» Енвера Ходжі, про «вимушеності» репресій. У той же час Неджміє Ходжа зізналася, що, побувавши у в'язниці, стала краще розуміти репресованих[17].
При цьому Неджміє Ходжа акцентувала не комуністичну ідеологію, а захист національного суверенітету Албанії. Саме це називала головним досягненням свого чоловіка та його політики[21]. При цьому Неджміє зазначала, що Енвер поважав Йосипа Броз Тіто як сильного ворога, свій ідеологічний «дамоклів меч», і побоювався його смерті, оскільки ухід Тіто означав струс Балканського регіону. Підтримала військово-повітряну операцію НАТО проти Югославії, оскільки вважала це необхідним для захисту косовських албанців[22].
Родина та смерть
У шлюбі подружжя Ходжів мали синів Іліра та Соколя і донька Пранверу. Ілір Ходжа[en] відомий як комуністичний активіст, представник ходжаїстської партії, створеної в 2002 році під назвою АПТ.
За повідомленням Іліра Ходжі[23], його мати померла 26 лютого 2020 року у віці 99 років[24][25]. Похована Неджміє Ходжа на кладовищі Шарра в Тирані.
Примітки
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
