Національна прискорювальна лабораторія ім. Енріко Фермі

41°49′55″ пн. ш. 88°15′26″ зх. д.

Головна будівля Фермілаб — Хол Вільсона

Національна прискорювальна лабораторія ім. Енріко Фермі
Названо на честь	Енріко Фермі
Країна	США
Адміністративна одиниця	Іллінойс
Член у	arXiv.org[1]
Батьківська організація	Міністерство енергетики США
Дочірня організація	Lederman Science Centerd
Розташування штаб-квартири	Бетейвія
Оператор	Fermi Research Alliance, LLCd
Кількість підписників у соціальних мережах	102 970 і 790 000 ± 999[2]
Точка доступу API	idp.fnal.gov/idp/shibboleth
Офіційний сайт​(англ.)
Національна прискорювальна лабораторія ім. Енріко Фермі у Вікісховищі

Національна прискорювальна лабораторія ім. Енріко Фермі (розповсюджена скорочена назва Фермілаб) — дослідницький центр в місті Батавія, неподалік Чикаго (Іллінойс, США). Належить Міністерству енергетики США. Спеціалізується на дослідженнях в області фізики високих енергій, астрофізики та технологій прискорювачів. З 1 січня 2008 р. Фермілабом керує «Дослідницький альянс Фермі», що організований Чиказьким університетом та університетською дослідницькою асоціацією (англ. University Research Association, URA). URA — консорціум, куди входить 91 університет, в основному з США, але є також члени з Канади, Японія та Італії.

Найвідомішою дослідницькою установкою Фермілаба був колайдер Теватрон (він закінчив свою роботу 30 вересня 2011 року), розташований в підземному кільцевому тунелі довжиною 6280 м. До запуску Великого адронного колайдера в 2009 році, колайдер в Фермілабі був прискорювачем з найбільшою в світі світністю і енергією пучків частинок. Зараз Фермілаб проводить декілька невеликих експериментів, використовуючи фіксовані мішені, експерименти з фізики нейтрино (MINERνA, MiniBooNE, MINOS, DUNE, NOνA тощо) та фізики мюонів (експерименти Muon g−2 та Mu2e), і бере участь в астрофізичних проектах. Фермілаб також координує внесок американських вчених в експеримент CMS на Великому адронному колайдері.

Значущі відкриття

Влітку 1977 року, група під керівництвом Леона Ледермана, що працювала на експрименті E288, де пучок протонів зіштовхувався з мішенню, відкрила Іпсилон-мезон, що по суті означало відкриття b-кварка.^[3] 1995 року експерименти CDF та DØ на Теватроні оголосили про відкриття останнього, шостого, t-кварка^[4]. Таким чином, у Фермілабі було відкрито два кварки із шести відомих.

Експерименти CDF та DØ також внесли видатний внесок у вивчення адронів, що містять b-кварк, та відрили декілька важких баріонів (зокрема, ${\displaystyle \Sigma _{b}}$^[5], ${\displaystyle \Xi _{b}}$^[6] та ${\displaystyle \Omega _{b}}$^[7]) та B_c-мезон^[8] (мезон, що складається із c- та b-кварків). Всі ці відкриття були підтверджені експериментами на Великому адронному колайдері^[9].

Цікаві факти

• На честь лабораторії названо астероїд 11998 Фермілаб.
• На території лабораторії проживає велика популяція бізонів.

Див. також

• CERN
• Національна прискорювальна лабораторія SLAC
• Fermi Linux

Примітки

1. Our Members / Tier 6
2. YouTube Application Programming Interface

   d:Track:Q8056784
3. Discovery of the bottom quark, Upsilon. history.fnal.gov. Fermilab History and Archives Project. Архів оригіналу за 11 листопада 2019. Процитовано 11 листопада 2019.
4. Higgins, Valerie. Twenty-fifth anniversary of the discovery of the top quark at Fermilab (амер.). Процитовано 30 січня 2021.
5. Experimenters at Fermilab discover exotic relatives of protons and neutrons (амер.). Процитовано 30 січня 2021.
6. Fermilab experiment discovers a heavy relative of the neutron (амер.). Процитовано 30 січня 2021.
7. Fermilab’s CDF observes Omega-sub-b baryon (амер.). Процитовано 30 січня 2021.
8. CDF Corrals the Last of the Mesons (PDF).
9. Particle Data Group - 2020 Baryons Summary Tables. pdg.lbl.gov. Процитовано 30 січня 2021.

Джерела

• fnal.gov — офіційний сайт «Національна прискорювальна лабораторія ім. Енріко Фермі».
• Fermilab Today Daily newsletter
• Other Fermilab online publications