Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Населення Сальвадору. Чисельність населення країни 2015 року становила 6,141 млн осіб (110-те місце у світі)[1]. Чисельність сальвадорців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 16,46 ‰ (115-те місце у світі), смертність — 5,69 ‰ (172-ге місце у світі), природний приріст — 0,25 % (178-ме місце у світі) .
Населення Сальвадору | |
---|---|
Чисельність | 6,141 млн осіб |
Густота | 295,7 особи/км² |
Коефіцієнт міграції | 8,28 ‰ |
Природний приріст | ▲0,25 % |
Народжуваність | 16,46 ‰ |
Фертильність | 1,91 дітей на 1 жінку |
Смертність | 5,69 ‰ |
Смертність немовлят | 17,86 ‰ |
• до 14 років | 27,31 % |
• 15–64 років | 65,6 % |
• старіші за 65 років | 7,09 % |
Середня тривалість життя | 74,42 року |
• чоловіків | 71,14 року |
• жінок | 77,86 року |
загалом | 0,93 чол./жін. |
при народженні | 1,05 чол./жін. |
до 15 років | 1,05 чол./жін. |
15–64 років | 0,81 чол./жін. |
після 65 років | 0,8 чол./жін. |
Нація | сальвадорці |
Найбільший етнос | сальвадорці |
Нацменшини | індіанські племена |
Офіційна | іспанська |
Також у побуті | індіанські мови |
Народжуваність у Сальвадорі, станом на 2015 рік, дорівнює 16,46 ‰ (115-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,91 дитини на одну жінку (138-ме місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 72,3 % (станом на 2008 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 20,8 року, медіанний вік для жінок — 25-29 років (оцінка на 2008 рік)[1].
Смертність у Сальвадорі 2015 року становила 5,69 ‰ (172-ге місце у світі)[1].
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,25 % (178-ме місце у світі)[1].
Середній вік населення Сальвадору становить 26,6 року (146-те місце у світі): для чоловіків — 25,1, для жінок — 28,1 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 74,42 року (119-те місце у світі), для чоловіків — 71,14 року, для жінок — 77,86 року[1].
Вікова структура населення Сальвадору, станом на 2015 рік, має такий вигляд:
Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 3,5; коефіцієнт розлучуваності — 0,8; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 23 (дані за 2006 рік)[2][3].
Густота населення країни 2015 року становила 295,7 особи/км² (45-те місце у світі)[1]. Найменша за територією країна Центральної Америки має населення у 18 разів більше за населення Белізу. 20 % населення мешкає за кордоном. Більшість населення концентрується в центральній частині, особливо навколо столиці, міста Сан-Сальвадор.
Сальвадор високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 66,7 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,4 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста держави: Сан-Сальвадор (столиця) — 1,098 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].
Річний рівень еміграції 2015 року становив 8,28 ‰ (209-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
У країні налічується 289 тис. внутрішньо переміщених осіб[1].
Сальвадор є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[4].
Головні етноси країни: метиси — 86,3 %, білі — 12,7 %, індіанці (ленка, какавіра, нахуа-піпіль) — 0,2 %, темношкірі — 0,1 %, інші — 0,6 % населення (оціночні дані за 2007 рік)[1].
Офіційна мова[5]: іспанська. Інші поширені мови: нават та інші індіанські мови.
Релігії в Сальвадорі (2003 рік)[1] | ||||
---|---|---|---|---|
Віросповідання: | Відсоток: | |||
католики | 57.1% | |||
протестанти | 21.2% | |||
свідки Єгови | 1.9% | |||
мормони | 0.7% | |||
інші | 2.3% | |||
атеїсти | 16.8% |
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 57,1 %, протестантизм — 21,2 %, Свідки Єгови — 1,9 %, мормони — 0,7 %, інші — 2,3 %, не сповідують жодної — 16,8 % (станом на 2003 рік)[1].
Рівень письменності 2015 року становив 88 % дорослого населення (віком від 15 років): 90,4 % — серед чоловіків, 86 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 3,4 % ВВП країни, станом на 2011 рік (129-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 13 років, для хлопців — до 13 років, для дівчат — до 13 років (станом на 2014 рік).
Забезпеченість лікарями в країні на рівні 1,6 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2008 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 1,1 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 6,8 % ВВП країни (91-ше місце у світі)[1].
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 17,86 ‰ (98-ме місце у світі); хлопчиків — 19,94 ‰, дівчаток — 15,68 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 54 випадків на 100 тис. народжень (81-ше місце у світі)[1].
Сальвадор входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).
Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гарячка денге. Станом на серпень 2016 року в країні були зареєстровані випадки зараження вірусом Зіка через укуси комарів Aedes, переливання крові, статевим шляхом, під час вагітності[1].
2014 року було зареєстровано 20,9 тис. хворих на СНІД (76-те місце у світі), це 0,53 % населення в репродуктивному віці 15-49 років (65-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 400 осіб (94-те місце у світі)[1].
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 20,1 % (51-ше місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 5 % (оцінка на 2014 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 97,5 % населення в містах і 86,5 % в сільській місцевості; загалом 93,8 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): у містах — 82,4 %, в сільській місцевості — 60 %, загалом по країні — 75 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2007 рік, дорівнює 1,84 км³ на рік, або 301,9 тонни на одного мешканця на рік: з яких 22 % припадає на побутові, 14 % — на промислові, 64 % — на сільськогосподарські потреби[1].
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 54,3 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 41,7 %; частка осіб похилого віку — 12,6 %, або 7,9 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я та пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2010 року перебувало 36,5 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 1 %, верхній дециль — 37 % (станом на 2009 рік)[1].
Станом на 2013 рік, у країні 400 тис. осіб не має доступу до електромереж; 94 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 98 %, у сільській місцевості — 86 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 1,653 млн унікальних інтернет-користувачів (102-ге місце у світі), що становило 26,9 % загальної кількості населення країни[1].
Загальні трудові ресурси 2015 року становили 2,774 млн осіб (108-ме місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 21 %; промисловість і будівництво — 20 %; сфера послуг — 58 % (станом на 2011 рік)[1]. 179,30 тис. дітей у віці від 5 до 17 років (4 % загальної кількості) 2007 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2014 року дорівнювало 6,1 % працездатного населення, 2013 року — 6,2 % (67-ме місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 12,4 %, серед юнаків — 11,8 %, серед дівчат — 13,6 % (89-те місце у світі)[1]. Наведені дані офіційної статистики, реальний рівень безробіття досить високий.
Перевантажний пункт для кокаїну; нелегальний виробник марихуани для внутрішнього споживання; зростаюче внутрішнє споживання кокаїну[1].
Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Сальвадору докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не повною мірою, країна перебуває у списку другого рівня[6][7].
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
Рік | Населення | Зміна |
---|---|---|
1950 | 2 200 000 | — |
1955 | 2 433 000 | +10.6% |
1960 | 2 773 000 | +14.0% |
1965 | 3 244 000 | +17.0% |
1970 | 3 736 000 | +15.2% |
1975 | 4 232 000 | +13.3% |
1980 | 4 661 000 | +10.1% |
1985 | 5 004 000 | +7.4% |
1990 | 5 344 000 | +6.8% |
1995 | 5 748 000 | +7.6% |
2000 | 5 959 000 | +3.7% |
2005 | 6 073 000 | +1.9% |
2010 | 6 218 000 | +2.4% |
Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік[8]. |
Демографічні дослідження у країні ведуться рядом державних і наукових установ:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.