Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Населення Ліхтенштейну. Чисельність населення країни 2015 року становила 37,6 тис. осіб (214-те місце у світі)[1]. За чисельністю населення це одна з найменших країн Європи: вона посідає четверте місце з кінця, менше населення мають тільки Монако, Сан-Марино й Ватикан. Чисельність ліхтенштейнців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 10,45 ‰ (187-ме місце у світі), смертність — 7,12 ‰ (128-ме місце у світі), природний приріст — 0,84 % (130-те місце у світі) .
Населення Ліхтенштейну | |
---|---|
Чисельність | 37,6 тис. осіб |
Густота | 234,6 особи/км² |
Коефіцієнт міграції | 5,08 ‰ |
Природний приріст | ▲0,84 % |
Народжуваність | 10,45 ‰ |
Фертильність | 1,69 дітей на 1 жінку |
Смертність | 7,12 ‰ |
Смертність немовлят | 4,29 ‰ |
• до 14 років | 15,54 % |
• 15–64 років | 67,97 % |
• старіші за 65 років | 16,49 % |
Середня тривалість життя | 81,77 року |
• чоловіків | 79,6 року |
• жінок | 84,5 року |
загалом | 0,99 чол./жін. |
при народженні | 1,26 чол./жін. |
до 15 років | 1,16 чол./жін. |
15–64 років | 1 чол./жін. |
після 65 років | 0,84 чол./жін. |
Нація | ліхтенштейнці |
Найбільший етнос | ліхтенштейнці |
Нацменшини | італійці |
Офіційна | німецька |
Також у побуті | італійська |
Народжуваність у Ліхтенштейні, станом на 2015 рік, дорівнює 10,45 ‰ (187-ме місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,69 дитини на одну жінку (173-тє місце у світі)[1].
Смертність у Ліхтенштейні 2015 року становила 7,12 ‰ (128-ме місце у світі)[1].
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,84 % (130-те місце у світі)[1].
Середній вік населення Ліхтенштейну становить 42,9 року (19-те місце у світі): для чоловіків — 41,7, для жінок — 44,1 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 81,77 року (16-те місце у світі), для чоловіків — 79,6 року, для жінок — 84,5 року[1].
Вікова структура населення Ліхтенштейну, станом на 2015 рік, має такий вигляд:
Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 5,0; коефіцієнт розлучуваності — 2,4; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 48 (дані за 2010 рік)[2].
Густота населення країни 2015 року становила 234,6 особи/км² (57-ме місце у світі)[1]. Більша частина населення князівства розміщується на західній половині території, уздовж Рейну.
Ліхтенштейн низькоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 14,3 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,48 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста держави: Вадуц (столиця) — 5,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1]; Шан — 5,77 тис. осіб; Трізен — 4,69 тис. осіб; Бальцерс — 4,5 тис. осіб; Ешен — 4,2 тис. осіб.
Річний рівень імміграції 2015 року становив 5,08 ‰ (26-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Етнічний склад (2013 рік)[1] | ||||
---|---|---|---|---|
Етнос: | Відсоток: | |||
ліхтенштейнці | 66.3% | |||
інші | 33.7% |
Головні етноси країни: ліхтенштейнці — 66,3 %, інші — 33,7 % населення (оціночні дані за 2013 рік)[1]. Проживають також швейцарці — 10,0 %, німці — 3,5 %, австрійці — 5,7 %, італійці — 3,3 %, інші — 10,6 %.
Мови Ліхтенштейну (2012 рік)[1] | ||||
---|---|---|---|---|
Мова: | Відсоток: | |||
німецька | 94.5% | |||
італійська | 1.1% | |||
інші | 4.3% |
Офіційна мова[3]: німецька (аллеманський діалект) — володіє 94,5 % населення країни. Інші поширені мови: італійська — 1,1 %, інші мови — 4,3 % (оцінка 2010 року). Ліхтенштейн, як член Ради Європи, 5 листопада 1992 року підписав і ратифікував 18 листопада 1997 року Європейську хартію регіональних мов (вступила в дію 1 березня 1998 року). Регіональні мови не визначені, оскільки в державі не проживає жодної етнічної меншості[4].
Релігії в Ліхтенштейні (2009 рік)[1] | ||||
---|---|---|---|---|
Віросповідання: | Відсоток: | |||
католики | 75.9% | |||
протестанти | 7.9% | |||
мусульмани | 5.4% | |||
інші | 2.9% | |||
атеїсти | 5.4% | |||
агностики | 2.6% |
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво (державна релігія) — 75,9 %, реформований протестантизм — 6,5 %, іслам — 5,4 %, лютеранство — 1,3 %, інші — 2,9 %, не сповідують жодної — 5,4 %, не визначились — 2,6 % (станом на 2010 рік)[1].
Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. Державні витрати на освіту становлять 2,6 % ВВП країни, станом на 2011 рік (166-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 15 років, для хлопців — до 16 років, для дівчат — до 13 років (станом на 2014 рік).
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 4,29 ‰ (189-те місце у світі); хлопчиків — 4,59 ‰, дівчаток — 3,92 ‰[1].
Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].
Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності, відсутні. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1].
Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 36 тис. унікальних інтернет-користувачів (193-тє місце у світі), що становило 96,6 % загальної кількості населення країни[1].
Загальні трудові ресурси 2012 року становили 35,8 тис. осіб, 51 % працівників країни мешкають за її межами в Німеччині, Австрії, або Швейцарії (201-ше місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 0,8 %; промисловість і будівництво — 39,4 %; сфера послуг — 59,9 % (2012)[1]. Безробіття 2014 року дорівнювало 3,4 % працездатного населення, 2012 року — 2,3 % (29-те місце у світі)[1].
Держава зміцнила контролю за відмиванням грошей, проте залишається проблемою через офшорний сектор фінансових послуг Ліхтенштейну[1].
Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Ліхтенштейну докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не повною мірою, країна перебуває у списку другого рівня[5][6].
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
Рік | Населення | Зміна |
---|---|---|
1950 | 13 600 | — |
1955 | 14 800 | +8.8% |
1960 | 16 500 | +11.5% |
1965 | 19 200 | +16.4% |
1970 | 21 100 | +9.9% |
1975 | 23 800 | +12.8% |
1980 | 25 500 | +7.1% |
1985 | 26 900 | +5.5% |
1990 | 28 700 | +6.7% |
1995 | 30 800 | +7.3% |
2000 | 32 600 | +5.8% |
2005 | 34 800 | +6.7% |
2010 | 36 000 | +3.4% |
Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік[7]. |
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.