Народний дім

Наро́дний дім — приміщення для організації культурно-просвітницької діяльності, збудований здебільшого на кошти громад, меценатів і спонсорів, товариства (наприклад «Просвіта» в Галичині).

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Народний дім (значення).

Народні доми в Галичині

Народні доми діяли в селах і містах Галичини від 2-ї половини 19 ст. При народному домі як правило працювали бібліотеки й читальні, аматорські художні колективи, зокрема драматичні та хорові, подекуди духові оркестри. До 1939 у багатонаціональній Галичині народні доми були центрами збереження національної ідентичності української культури і будувалися на народні гроші.

За радянської влади народні доми було заборонено. Їх функцію виконували клуби та будинки культури. Від 1991 почалося перейменування клубів, Будинків культури на народні доми, це є загальною тенденцію для всієї Галичини (сучасні Івано-Франківська, Львівська і Тернопільська області).

Нині це часто пам'ятки архітектури. Так, приміром, на Тернопільщині збережено понад 250 приміщень народних домів, збудованих до 1939.

Народні доми Буковини

Докладніше: Національні Народні Доми (Чернівці)

Народні доми в діаспорі

Австралія

В Австралії народні доми використовуються як осередки громадсько-культурного життя українців Австралії. Вони були створені і проваджені за зразком з українських земель, головно народних домів товариства «Просвіта» в Галичині. В Австралії від 1948 року вже початки організованого життя вимагали приміщень для ведення різноманітної культурно-освітньої і мистецької праці новоприбулих іммігрантів. На перших порах використовувалися винайманні залі римо-католицьких шкіл та харитативних організацій. Де були матеріальні можливості, українці купували бодай невеликі будинки та їх переобладнували для товариських зустрічей, проб хору, суботніх шкіл, а в деяких споруджували сцени для концертів і виступів театр, груп. Згодом самі будували для цього окремі доми чи ґрунтовно перебудовували закуплені будинки; деякі з них були репрезентативними.^[1]

Функції народного дому виконують і деякі церковні осередки, а також будинки окремих організацій. В більшості народні доми є тепер товарисько-розвагові клюби, де іноді продають їжу і напої.^[1]

Світлини

• 
  Народний дім, Коломия
• 
  Український народний дім, Перемишль
• 
  Український народний дім, Чернівці
• 
  Народний дім, Кам'янка-Бузька
• 
  Народний дім імені Володимира Короленка в Полтаві
• 
  Народний дім «Просвіта», Броди
• 
  Народний дім, Стрий
• 
  Народний дім і книгозбірня, Шепарівці
• 
  Народний дім, Перша дільниця
• 
  Народний дім, Яворів
• 
  Народний дім, Судова Вишня
• 
  Лук'янівський народний будинок, Київ
• 
  Народний Дім у Копичинцях
• 
  Народний дім «Bow Hill^[en]», Мерсер (округ, Нью-Джерсі)
• 
  Єврейський народний дім у Чернівцях
• 
  Народний дім, Радехів

Див. також

• Народний Дім у Львові
• Український «Народний дім» у Перемишлі
• Народний дім імені Володимира Короленка у Полтаві
• Народний дім (Стрий)
• Народний дім (Винники)

Примітки

1. Глуханич А. «Народні доми» // Українці Австралії : енциклопедичний довідник / за ред. В. Шумського, М. Шумського та ін. — Сідней : «Вільна думка» і Товариство Збереження Української Спадщини в Австралії, 2001. — 673 с. — ISBN 0-908168-11-X.

Джерела

• М. Клим'юк. Народні доми // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 606. — ISBN 966-528-199-2.

Посилання

• Народний дім, будинок // Українська музична енциклопедія. Т. 4: [Н – О] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2016. — С. 37-41.