Нагоряни (Чортківський район)
село у Товстенській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Нагоря́ни — село в Україні, у Товстенській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване неподалік від річки Джурин, в центрі району. До 2020 підпорядковане Нирківській сільраді. До Нагорян приєднано колишнє село Поросячка.
 | Ця стаття застаріла. (травень 2017) |
| село Нагоряни | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Товстенська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060370130096145 |
| Облікова картка | Нагоряни |
| Основні дані | |
| Засноване | 1493 |
| Населення | 593 |
| Територія | 2.150 км² |
| Густота населення | 275.81 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48630 |
| Телефонний код | +380 3554 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°47′58″ пн. ш. 25°36′40″ сх. д. |
| Водойми | Джурин |
| Відстань до районного центру |
23 км |
| Найближча залізнична станція | Ворвулинці |
| Відстань до залізничної станції |
6 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48630, Україна, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Товсте, вул. Українська, буд. 84 |
| Карта | |
  Нагоряни | |
 Нагоряни | |
| Мапа | |
 | |
|
| |
_с.Нагоряни.jpg)
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Товстенської селищної громади.[1]
Населення — 593 особи (2001).
Поблизу села є карстова печера «Нагірянська».
Історія
Поблизу Нагорян виявлено археологічні пам'ятки трипільської, черняхівської і давньоруської культур. Перша писемна згадка — 1493 рік[2].
У 1629 р. село зазнало нападу татар.
1789 тут проживали 106, 1820 – 95 родин.
1900 населення становило 1115 (з них 904 українці, 192 поляки та 19 євреїв), 1910 – 1148 осіб.
Під час 1-ї світової війни значна кількість будівель була зруйнована.
У Леґіоні УСС та УГА воювали 38 жителів села.
За переписом 1921 р., в селі було 209 дворів із населенням 900 осіб, на 1931 р. – 219 дворів (988 осіб).
До 1939 р. діяли філії “Просвіти”, “Лугу” та інших товариств, хоровий і драматичний гуртки, кооператива.
Протягом 1944–1953 рр. за участь у національно-визвольній боротьбі ув’язнено 28 осіб, виселено у Сибір 38 осіб; загинуло 14 борців ОУН і УПА. Борці за свободу:
- районні керівники проводу ОУН-УПА Семен Мотринчук (1910 р. н.), Степан Онуляк (“Вовк”; 1914–1945), Петро Подолюк (1900–1945),
- політв’язень Парасковія Приймак-Різник (1920–1948),
- члени ОУН Іван Лівінський, Степан Матринчук, Петро Підручник (1927–1945), Кіндрат Різник.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 592 | 99.83% |
| російська | 1 | 0.17% |
| Усього | 593 | 100% |
Релігія
- церква святого Миколая (1623, мурована, УГКЦ);
- церква святителя Миколая Чудотворця (2004, мурована, ПЦУ);
- капличка (1994).
Пам'ятники
Встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини, насипано символічну могилу воякам УПА (1994).
Пам'ятники
У селі є пам'ятник Тарасові Шевченку.
Соціальна сфера
Працюють ЗОШ I ступеня, бібліотека.
Цікаві місця
Неподалік від села розташований Джуринський водоспад, а також Червоногородський замок та Урочище «Червоне».
Відомі мешканці
Уродженці
- Дрозд Василь Григорович — український поет, письменник, історик, краєзнавець, громадський діяч.
Світлини
Церква святого Миколая
Дзвіниця церкви святого Миколая
Пам'ятник Тарасові Шевченку
Червоногородський замок
Урочище «Червоне»
Джуринський водоспад
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
