Нагорода Дж. Волтера Кеннеді
нагорода / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Нагорода Дж. Волтера Кеннеді (англ. J. Walter Kennedy Citizenship Award) — щорічна відзнака Національної баскетбольної асоціації (НБА), яка вручається гравцю, наставнику або тренеру за видатні заслуги і відданість спільноті.[1] Нагороду вручають починаючи з сезону 1974-75. Це одна із найстаріших нагород за заслуги і відданість спільноті в НБА, названа вона в честь другого комісара (президента) НБА[lower-alpha 1] Джеймса Волтера Кеннеді, який обіймав посаду в період з 1963 по 1975 рік.[3] Переможця обирає Асоціація Професійних Баскетбольних Письменників (АПБП) (англ. Professional Basketball Writers Association (PBWA)). АПБП представлена спортивними журналістами газет, журналів та інтернет видань, які співпрацюють з НБА на регулярній основі. Члени АПБП висувають на нагороду номінантів, а потім за них голосують 150 членів АПБП. Номінант, який отримав найбільший підсумковий бал стає володарем нагороди.[3] Премію, як правило, отримує той, хто зробив найбільший благодійний внесок у спільноту протягом сезону. Для прикладу, Кевін Гарнетт отримав нагороду в 2006 році за благодійну пожертву в 1.2 млн дол. постраждалим від Урагана Катріна .[4]
Переможцями цієї нагороди за історію НБА ставали 34 різних гравців. Гравці команди Детройт Пістонс отримали нагороду найчастіше - 5 разів. Лише в сезоні 1985-86 нагороду розділили між двома гравцями — Майклом Купером та Рорі Спарроу. Владе Дівац з Югославії (тепер Сербія), Дікембе Мутомбо з ДР Конго, Стів Неш з Канади (народився в ПАР), Самюель Далемберт (народився на Гаїті), По Газоль (народився в Іспанії) - єдині лауреати нагороди, які народилися не в США. Мутомбо також єдиний гравець, удостоєний цієї нагороди двічі.[5] Френк Лауден та Джо О'Тул - єдині лауреати нагороди, які не були гравцями. Лауден, отримавши нагороду в сезоні 1983-84, був головним тренером команди Юта Джаз,[6], а О'Тул, отримавши нагороду в сезоні 1994-94, був спортивним тренером в команді Атланта Гокс.[7]