Нагара-Мару
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Нагара-Мару (Nagara Maru) — транспортне судно, яке під час Другої світової війни взяло участь в операціях японських збройних сил у Бірмі та на Соломонових островах.
| Історія | |
|---|---|
 Японія | |
| Назва: | Нагара-Мару (Nagara Maru) |
| Власник: |
|
| Будівник: | Yokohama Dock |
| Будівельний номер: | 220 |
| Закладений: | 28 березня 1933 |
| Спуск на воду: | 28 квітня 1934 |
| Завершений: | 28 серпня 1934 |
| Доля: | 14 листопада 1942 потоплене при доставці підкріплень на Гуадалканал |
| Основні характеристики | |
| Тип: | вантажопасажирське |
| Тоннаж: | 7142 GRT |
| Довжина: | 137 м |
| Ширина: | 19 м |
| Двигуни: | 1 дизель 2SCDA |
| Швидкість: | 18,5 вузла |
Судно спорудили в 1934 році на верфі Yokohama Dock на замовлення компанії Nippon Yusen Kaisha.[1]
1 червня 1940 року судно перебувало у французькому порту Марсель, де зазнало певних пошкоджень від вибухів бомб під час авіанальотів німецьких ВПС.
19 вересня 1941 року судно реквізували для потреб Імперської армії Японії.
17 лютого 1942 року Нагара-Мару та ще 5 суден полишили порт Муцуре (острів Хонсю), маючи на борту частину 56-ї піхотної дивізії. Невдовзі вони досягнули В'єтнаму, а 20 лютого вийшли з бухти Камрань та 22 лютого прибули до Сінгори (10-й малайський конвой підкріплень, 10th Malaya Reinforcement Convoy).
15 березня Нагара-Мару прибуло до Сінгапуру, звідки вийшло 19 березня 1942 року разом зі ще 31 судном у напрямку Бірми. 25 березня цей загін, який перевозив все ту ж 56-ту піхотну дивізію, прибув до головного бірманського міста Рангуну та почав висадку військ.
11 серпня 1942 року судно вийшло з Маніли, маючи на борту дещо менше за дві сотні американських військовополонених. 14 серпня Нагара-Мару досягнуло порту Такао на Формозі (наразі тайванський Гаосюн), де за кілька днів передало бранців на каботажне судно.
29 вересня 1942 року Нагара-Мару, яке мало на борту шість сотень британських військовополонених, полишило Сінгапур разом зі ще 3 суднами. 4 жовтня вони прибули до Белавану на Суматрі, де завантажили військовослужбовців Імперської армії та невдовзі вирушили у складі конвою до Рабаулу — головної передової бази японців у архіпелазі Бісмарка, з якої провадились операції на Соломонових островах та сході Нової Гвінеї. На той час уже два місяці йшла важка битва за Гуадалканал і в регіон прибували численні японські конвої з військами та озброєнням.
19 жовтня конвой прибув до острова Нова Британія.
На початку листопада Нагара-Мару залучили до наймасштабнішої операції з доставки підкріплень на Гуадалканал, і 6 листопада судно разом зі ще 8 транспортами вирушило з Рабаулу під охороною різноманітних ескортних кораблів — торпедного човна Хійодорі, мінного загороджувача Ширатака, тральщика W-15 та мисливця за підводними човнами CH-16. Вранці 8 листопада цей конвой прибув на якірну стоянку Шортленд — прикриту групою невеликих островів Шортленд акваторію біля південного завершення острова Бугенвіль, де зазвичай відстоювались легкі бойові кораблі та перевалювались вантажі для подальшої відправки далі на схід Соломонових островів. При цьому з Нагара-Мару висадили 577 військовополонених, котрі мали споруджувати аеродром (усі вони згодом загинули).
12 листопада судна з військами полишили Шортленд, проте невдовзі повернулись на тлі повідомлень про жорстоку битву надводних кораблів біля району висадки. У другій половині дня 13 листопада 11 транспортів, розділених на два ешелони, знову рушили з району Шортленд до Гуадалканалу. Нагара-Мару мав на борту дві роти 230 піхотного полку та медичний підрозділ 38-ї піхотної дивізії й належав до більш швидкого першого ешелону, котрий мав висадити доправлених вояків біля Тассафаронгу. Транспорти супроводжували 11 есмінців, а повітряне прикриття надавали літаки базової авіації та гідролітаки з бази у Шортленді.
Судна завершували прохід між островами Нова Джорджія та Санта-Ісабель і наближались до Гуадалканалу, коли невдовзі після опівдня 14 листопада почались удари американської авіації. У першому ж нальоті Нагара-Мару було поцілене та затонуло, при цьому з нього (а також потопленого в тій же атаці Канбера-Мару) змогли зняти 1500 осіб.
Можливо також відзначити, що за підсумками операції японці втратили всі 11 транспортів, хоча частину бійців і вдалось висадити на Гуадалканалі (так само загинули й обидва залучені лінійні кораблі).[2]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
