Мі́сто-сад— це місто, призначене для здоровогожиття і праці, розміром не більш того, щоб забезпечити повноцінне соціальне життя, оточений сільським ландшафтом. Ідеологом концепції був Ебенізер Говард.
Один з великих котеджів селища «Самопоміч» на Кленовій вулиці, 11 у Одесі. Автор: інж. А.М.Клепінін, 1911р. Фасад спотворений прибудовами.
У такому місті житлові квартали перемежовуються із зеленими масивами
(останніх не менше 50%); населення мешкає переважно в індивідуальних
малоповерхових будинках[1].
Ідея міста-саду— з'єднати позитивні межі міста і села: вся його земля знаходиться в суспільному володінні або закріплюється за громадою.
Велика Британія: по проєктам Раймонда Анвіна у 1903 році було побудовано місто Летчуерт-Гарден-Сіті, у 1920 році Уелін-Гарден-Сіті.
Бельгія: район-сад Le Logis у комуні Брюсселю Ватермаль-Буатфор;
Німмечина: район-сад Wandsbek-Gartenstadt у Гамбурзі, район-сад Essen-Margarethenhöhe, райони-сади райони сади Ратсхоф і Амалиенау у Калінінграді та інші;
Іспанія: житлові зони Парку Гуєля (проєкт Антоніо Гауді, 1900–1914рр.) у Барселоні. Проєкт міста-саду реалізувати не вдалось, було продано лише дві ділянки.
Проєкт будинку селища «Костянтинівка» у Одесі
Одеса. Селище товариства влаштування і облаштування селища «Самопоміч». Товариство було створене у 1911 році з метою придбання особняків у межах Одеського градоначальства[2], але згодом були придбані ділянки у районі 5-ї станції лінії «Великий Фонтан», де було створене селище котеджів у концепції міста-саду. Одним з ідеологів селища був інженер-будівник Михайло Рафаілович Шапіро, який у 1913 році у Одеському відділенні Російського Імператорського Технічного товариства зробив доповідь «Сади-міста». У 1913 році товариство мало 142 ділянки[3]. Проєкти котеджів виконувались одеськими архітекторами А.Б.Мінкусом, М.І Лінецьким, Л.Л.Влодеком, Ю.М.Дмитренко, С.А.Ландесманом, громадянським інженером А.М.Клепініним та інженером Л.Б.Бєлкіним. Після революції на базі селища було створено дитяче містечко ім. Комінтерну, у ІІ-й половині ХХ ст. коттеджі знову передали міським жителям, але вже з 1960-х років значна частина селища була знищена, на колишній території селища з'явилася багатоповерхова забудова.
Одеса. Селище «Костянтинівка». Створено 31 березня 1914 року. Планувалося забудувати колишню ділянку одного з співзасновників Володимира Костянтиновича Бурди наприкінці Агрономічної вулиці одноповерховими будинками на 2, 3 та 4 кімнати з ділянками на 200 кв. саж., провести комунікації, трамвайну лінію[4]. Можливо було споруджено декілька будинків, до 2010-х років жодна споруда не збереглась.
Одеса. Селище залізничників біля станції «Одеса-Мала». Будівництво почалося на місці казарм 8-го Іловайського піхотного полку близько 1925 року, планувалося забудувати велику територію, але план реалізований лише частково. Селище складалося з одноповерхових будинків розташованих по периметру чотирьох кварталів в середині кожного кварталу був розташований сад. У ІІ-й половині ХХ століття селище поступово замінялося багатоповерховою забудовою. Останній одноповерховий будинок було зруйновано у 2000-х роках. У провулку Черепанових залишився двоповерховий будинок. Також на Транспортній вул., 3 існує нежитлова двоповерхова будівля, що входило до складу селища.
Вся Одесса: адресная и справочная книга всей Одессы с отделом Одесский уезд на 1912 год.— Год издания 2-й.— Одесса: издательство «Одесския новости», 1912— С. 164
Вся Одесса: адресная и справочная книга всей Одессы с отделом Одесский уезд на 1914 г.— Год издания 4-й.— Одесса: издательство «Одесския новости»; типография «Порядок», 1914.— С. 167
