Loading AI tools
українська оперна співачка З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Мірошниче́нко Євге́нія Семе́нівна (12 червня 1931, Графське, Вовчанський район, Харківська область, Українська РСР, СРСР — 27 квітня 2009, Київ, Україна) — радянська та українська оперна співачка; педагог, професор. Народна артистка СРСР, лауреат Державної премії СРСР (1981) та Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка (1972). Герой України (2006). Почесна громадянка Києва та Харкова.
Євгенія Семенівна Мірошниченко | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 12 червня 1931 |
Місце народження | Радянське, Вовчанський район, Українська СРР, СРСР |
Дата смерті | 27 квітня 2009 (77 років) |
Місце смерті | Київ, Україна |
Поховання | Байкове кладовище |
Роки активності | 1957 —1997 |
Громадянство | СРСР → Україна |
Професії | оперна співачка, педагог, професор |
Освіта | Київська консерваторія |
Праця в операх | Національна опера України Ла Скала, Мілан, Італія |
Співацький голос | сопрано (колоратурне) |
Інструменти | вокал[d] |
Жанри | опера |
Заклад | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського |
Нагороди | |
Премії | |
Звання |
Входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України[1].
Народилася 1931 року в селі Радянське (зараз Графське Вовчанського району Харківської області, Україна). У сільській родині Мірошниченків. Батько загинув на фронті, мати залишилась з трьома дітьми одна.[2]
Після визволення Харкова від німецько-фашистських загарбників у 1943 році Євгенія вступила до технікуми де навчалась на слюсара. Де почала брати участь у ходожній самодіяльності, де хормейстер і композитор Зиновій Заграничний першим розгледів її талант.
У 14-річному віці Євгенія заспівала "Вечірню пісню" Стеценка на сцені "Большого" - для Сталіна.[2]
У 1951–1957 роках навчалася в Київській консерваторії у класі професора Марії Донець-Тессейр.
У 1961 році стажувалася у міланському театрі «Ла Скалі».
У 1957–1997 роках — солістка (лірико-колоратурне сопрано) Київського театру опери та балету.
З 1980 викладала в Київській консеваторії на кафедрі сольного співу, з 1990 року — професор.
У 2002 році заснувала Благодійний фонд імені Є. С. Мірошниченко.
Померла 27 квітня 2009 року в Києві. Похована в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52а).
Коронні оперні партії: Лючія («Лючія ді Ламмермур» Г. Доніцетті), Цариця ночі («Чарівна флейта» В. А. Моцарта), Лакме («Лакме» Л. Деліба).
Інші партії — Розіна («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Віолетта («Травіата» Дж. Верді), Мюзетта («Богема» Дж. Пуччіні), Манон («Манон» Ж. Массне)…
Записувалася на радіо, грамплатівки.
Знімалася в музичних фільмах; зокрема, співала в фільмі С. Параджанова «Українська рапсодія» (1961). Проводила концертну діяльність.
Гастролювала в США, Канаді, країнах Західної Європи.
Серед учнів — Валентина Степова, О. Нагорна, Наталія Шелепницька, О. Терещенко, К. Стращенко, Р. Кулиняк, О. Гаєвська, С. Чахоян, Т. Ходакова, О. Ярова, Т. Гузун, О. Пащук, О. Кириловська, Л. Таран, О. Верба, К. Абдуліна, С. Мерліченко, І. Зябченко, С. Пількевич, О. Арбузова, О. Савченко, Г. Грегорчак, Д. Іванченко, В.Семенова, О. Безсмертна, О. Казанцева-Кабка.
Останні роки свого життя співачка докладала багато зусиль для створення Малої опери на базі Лук'янівського народного будинку (тоді ще Клубу трамвайників) — концертного майданчика, де б могли ставитися рідко виконувані класичні оперні шедеври, здійснюватися експериментальні постановки, розвивати свій талант молоді музиканти. За її ініціативи 2004 року було засновано Київську малу оперу. Однак оперна діва пішла з життя так і не побачивши кінцеву реалізацію свого задуму.[3]
Грамплатівки LP (всі — М.: Мелодия):
На пленарному засіданні Київської міської ради 10 листопада 2016 року депутати ухвалили рішення перейменувати вулицю Софії Перовської на вулицю Євгенії Мірошниченко[4].
24 жовтня 2021 в Національній опері України був презентований збірник вокальних творів з концертно-камерного репертуару Євгенії Мірошниченко «Душа — се конвалія ніжна…» авторів-упорядників: кандидатки мистецтвознавства, співачки, піаністки, доцентки Київської муніципальної академії музики імені Р. М. Глієра, учениці Євгенії Семенівни — Орисі Баланко та диригента, аранжувальника, композитора Віталія Фізера.[5]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.