Мі́ра фізи́чної величини́ або мі́ра величини́ або мі́ра у метрології — вимірювальний пристрій, що реалізує відтворення та (або) збереження фізичної величини заданого значення[1].
Міри використовують для вимірювання фізичних величин методом порівняння. У деяких випадках використовують метод протиставлення (наприклад, вимірювання маси на рівноплечих вагах з врівноваженням гирями) або метод порівняння на збіг (вимірювання довжини лінійкою).
Види мір
За принципом вимірювання
- Однозначна міра — міра, що відтворює одне значення фізичної величини (наприклад, гиря масою 1 кг чи кінцева міра довжини).
- Багатозначна міра — міра, що відтворює декілька значень фізичної величини (наприклад, лінійка, електричний конденсатор змінної ємності, змінний електричний опір).
- Магазин мір — тобто набори мір, у яких вони об'єднані в єдине конструктивне ціле із пристроєм для їхнього з'єднання в різних варіантах сполучень (магазин опорів, магазин індуктивностей).
- Стандартний зразок — міра у вигляді речовини, за допомогою якої розмір фізичної величини відтворюється як властивість або як склад речовини, з якого виготовлений стандартний зразок, наприклад, стандартний зразок властивостей легованої сталі чи феромагнітного матеріалу визначеної марки.
За метрологічним призначенням
Міри фізичних величин поділяються на еталонні та робочі.
Еталонні міри призначені для відтворення та зберігання одиниць фізичних величин з метою передачі їх розміру іншим засобам вимірювальної техніки, в т. ч. іншим (менш точним) еталонним та робочим мірам. Вони слугують еталонами під час повірки чи калібрування засобів вимірювальної техніки.
Робочі міри служать для вимірювання фізичних величин методом порівняння з мірою, тобто для вимірювань, не пов'язаних з передачею розміру одиниці фізичної величини (робочі вимірювання). Для порівняння використовуються спеціальні технічні пристрої - компаратори.
За родом фізичної величини
За родом фізичної величини найбільшого поширення в практиці вимірювання електричних величин знайшли міри:
- міри електричного опору — вимірювальні котушки опору (однозначні) і магазини опорів (багатозначні);
- міри індуктивності та взаємної індуктивності, що називають вимірювальними котушками індуктивності, випускаються з класами точності від 0,5 до 0,05;
- вимірювальні конденсатори як однозначні міри ємності та магазини конденсаторів як багатозначні міри. Вимірювальні конденсатори мають клас точності від 0,005 до 1;
- стабілізовані джерела живлення знайшли широке застосування останнім часом як міри ЕРС та напруги, клас точності яких може досягати значення 0,0001;
- вимірювальні генератори — це джерела змінного струму і напруги заданої форми. Частота і напруга вимірювальних генераторів регулюються в заданому діапазоні із заданою точністю (похибкою);
- калібратори напруги і струму — це стабілізовані джерела струму і напруги, на виході яких можна отримати калібровані, тобто заздалегідь відомі значення із заданою точністю та ін.
Див. також
Примітки
Джерела
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
