Мінускул

Мінускульне письмо — це алфавітне письмо, яке характеризується наявністю чотирьох уявних рівнобіжних ліній: середньої пари ліній, в які вписується корпус літери, і двох зовнішніх, що визначають межі витягування штрихів літери або опущення їх у вигляді петель, гачків тощо. За формою — це малі літери.

Мінускул
Протилежне	велика буква[1] і велика буква
Мінускул у Вікісховищі

Грецький мінускул

Грецьке мінускульне письмо прийшло на заміну офіційному письму в IX–X століттях, використовувалося до утворення сучасної форми грецьких букв. Цим письмом записаний цілий клас грецьких рукописів «мінускул нового завіту» і значна частина лекціонарій.

Сучасні великі літери	Унціал	Курсив	Мінускул	Лігатури мінускула	Сучасні малі літери
Α					α
Β					β
Γ					γ
Δ					δ
Ε					ε
Ζ					ζ
Η					η
Θ					θ
Ι					ι
Κ					κ
Λ					λ
Μ					μ
Ν					ν
Ξ					ξ
Ο					ο
Π					π
Ρ					ρ
Σ					σ
Τ					τ
Υ					υ
Φ					φ
Χ					χ
Ψ					ψ
Ω					ω

Див. також

• Маюскул
• Каролінгський мінускул
• Мінускульні цифри

Примітки

1. Beal P. Minuscule // A Dictionary of English Manuscript Terminology 1450–2000 — 2011. — ISBN 978-0-19-172795-5 — doi:10.1093/ACREF/9780199576128.001.0001

   d:Track:Q46998374d:Track:Q46998381

Посилання

• Мінускул // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 325. — ISBN 978-966-439-921-7.