Музична Україна
українське видавництво / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
«Музична Україна» — спеціалізоване державне музичне видавництво, було засноване восени 1967 року (на базі видавництва Мистецтво)[1]. Видавництво публікує нотні видання, музикознавчу літературу, навчальну та наукову літературу музичного спрямування. Протягом 39 років було видано понад 5 000 видань, серед яких класичні твори світових авторів, симфонічні, інструментальні, вокальні та хорові твори українських композиторів — класичних та сучасних, зібрання музичного фольклору, наукові та популярні книжки, антології. Згідно з даними каталогу, ноти становлять приблизно 53 % усієї продукції видавництва, проте більшість з них — перевидання[2].
Музична Україна | ||||
---|---|---|---|---|
Держава | ![]() | |||
Засновано | 1966 | |||
Код Держкомвидава СРСР[ru] | 208 | |||
Вебсайт: muzukr.com | ||||
| ||||
У 1990-ті видавництво не змогло перейти на нові методи роботи і згорнуло свою діяльність[3]. Якщо за часів УРСР видавництво продукувало 220–280 видань на рік[4], то у на кінець 1990-х років обсяг впав до 1–2 видань[4]. У 2000-ні роки ситуація суттєво не змінилася, так, 2002 р. видавництво «Музична Україна», видало всього лише п'ять книжок, а в 2003 — чотири.[2].
На думку експертів скрутна ситуація з нотним видавництвом в Україні пов'язана з несприятливим податковим режимом, відсутністю дієвих протекціоністських заходів, та падінням платоспроможного попиту[4]. Крім того, позначився спустошливий удар київського бізнесу і влади, що ліквідувала єдиний повноцінний нотний магазин на Хрещатику[2]. Як зазначає Олег Скрипка:
![]() |
Раніше я приїздив з Парижа, щоб купити ноти на Хрещатику. Нормальні, звичайні ноти народної і класичної музики. А тепер їх у Парижі знайдеш швидше, ніж у нас. Але для професіонала це необхідно, як дихати.[2] | ![]() |