Музей образотворчих мистецтв Республіки Карелія

Музей образотворчих мистецтв Республіки Карелія (рос. Музей изобразительных искусств Республики Карелия, карельск. Karjalan tašavallan taitehmusejo, фін. Karjalan tasavallan taidemuseo) — художній музей у місті Петрозаводськ (Республіка Карелія, Росія). Заснований 1960 року.

Музей образотворчих мистецтв Республіки Карелія
рос. Музей изобразительных искусств Республики Карелия
61°47′16″ пн. ш. 34°22′56″ сх. д.
Тип	художня галерея
Країна	Росія
Розташування	Петрозаводськ, Республіка Карелія
Адреса	пр. Карла Маркса 8
Засновано	1960
Сайт	artmuseum.karelia.ru
Музей образотворчих мистецтв Республіки Карелія (Росія)
Музей образотворчих мистецтв Республіки Карелія у Вікісховищі

Ікона «Ілля Пророк», перша пол. XV ст., з с. Пяльма Пудозького району (Карелія)

Ікона «Святий Георгій», XVII ст.

Загальний опис

Музей розташований в будівлі колишньої Олонецької губернської чоловічої гімназії, яка є пам'яткою федерального значення^[1].

Музей був відкритий для відвідування 20 жовтня 1960 року. Перший директор — М. В. Попова (1927—2000). Основу музейного зібрання склали твори, передані з Карельського державного краєзнавчого музею. Надалі музейна колекція поповнювалася творами мистецтва з Російського музею, Третьяковської галереї та Ермітажу.

У музеї представлені такі експозиції:

• Іконопис стародавньої Карелії,
• Народне мистецтво Карелії,
• Мистецтво Карелії XX століття,
• Російське мистецтво XVIII — початку XX століть,
• Російське мистецтво XX століття,
• Західноєвропейське мистецтво.

Загалом колекція музею налічує близько 12 000 одиниць зберігання, а фонд бібліотеки налічує понад 17 000 документів.

Найбільший інтерес представляють картини В. М. Васнецова «Розп'яття Христа» (1902), В. Д. Полєнова «Пейзаж з річкою» (1888) і «Гористий берег Ояті», І. Ю. Рєпіна «Христос в Гефсиманському саду», І. І. Шишкіна «Дорога в парку, туман», чотири картини І. К. Айвазовського, етюд І. М. Крамського «Голова Христа» (1863), етюд І. І. Левітана «Похмурий день» та інші.

2001 року проведена реконструкції будівлі музею.

Колекції музею

У колекції музею знаходяться твори російського мистецтва від древнього іконопису XV століття до робіт сучасних художників, а також ряд творів зарубіжного мистецтва.

Колекція давньоруського мистецтва

Фонд іконопису є одним з головних розділів колекції музею і включає в себе близько 2 500 музейних експонатів. Майже повністю він зібраний на території сучасної Карелії, відображаючи розвиток іконопису в двох історичних регіонах російської Півночі — Обонеж'ї та західному Помор'ї.

Північний іконопис XVI ст. представлений ​​такими пам'ятками, як «Успіння» з села Васильєво, «Деісусний чин» з села Часовенська, «Святі Євстафій і Трифон» з села Пяльма, «Суббота всіх святих» з села Пебозеро та іншими.

Основну частину колекції давньоруського мистецтва становить зібрання ікон XVII—XVIII ст. Особливі стильові групи складають ікони місцевих майстрів з карельського Сегозер'я, а також з Заонеж'я, Олонецкого краю, західного Помор'я. У музеї зберігається також невелике зібрання виробів з дерева. В основному це різьблені ікони-барельєфи XVII—XIX ст. і старообрядницькі ікони із зображенням голгофського хреста.

Колекція «Декоративно-ужиткове мистецтво»

Колекція народного мистецтва налічує понад 2000 творів. Вона включає збірки костюмів, вишивки, тканин, різьблення та розпису по дереву, берестяне, мідне і керамічне начиння, що належить до XIX — першій половині XX століття, а також твори сучасних народних майстрів.

Колекція «Російське мистецтво XVIII — початку XX ст.»

Фонд російського мистецтва представлений живописними, графічними, скульптурними творами (понад 600 експонатів). Більша частина творів в колекцію музею надійшла на початку 1960-х років з Ермітажу, Російського музею, Третьяковської галереї, приватних збірок. Золотим фондом колекції є полотна І. Шишкіна, І. Левітана, В. Полєнова, К. Коровіна, А. Мещерського, О. Боголюбова та ін. Протягом довгих років незмінний глядацький інтерес зберігається до творів відомого російського мариніста І. Айвазовського.

Колекція «Російське мистецтво XX століття»

Колекція налічує сьогодні близько чотирьох тисяч творів, створених майстрами Москви, Санкт-Петербурга та інших художніх центрів Росії. Інтерес музею до творчості художників 1920-1930-х років дозволив зібрати матеріал, що відображає складний хід розвитку російського мистецтва, висвітлив маловідомі імена та унікальні явища. Гордістю колекції є твори Михайла Цибасова, Тетяни Глєбової, Аліси Порет, Павла Кондратьєва — учнів Павла Філонова, найбільшого представника російського авангарду початку XX століття.

Колекція «Мистецтво Карелії XX століття»

Колекція образотворчого мистецтва Карелії XX століття налічує близько 3 000 творів і включає в себе живопис, скульптуру і графіку, декоративно-ужиткове і театрально-декораційне мистецтво. Вона відображає історичний шлях розвитку образотворчого мистецтва Карелії. Музеєм зібрані і науково оброблені унікальні колекції, що дають уявлення про національні та художні традиції регіону.

Колекція «Карело-фінський епос» Калевала «в творчості карельських, російських і зарубіжних художників»

У Музеї образотворчих мистецтв зібрана унікальна колекція творів на теми карело-фінського епосу «Калевала». У колекції близько 700 експонатів. Основну її частину становить книжкова і станкова графіка художників Карелії, Санкт-Петербурга і Москви. «Калевальска» колекція найбільш затребувана і рухома частина фондів музею, вона щорічно показується на виставках у музеї, експонати колекції беруть участь у міжнародних проектах.

Колекція «Закордонне мистецтво»

Колекція творів зарубіжних художників почала формуватися з невеликої групи робіт старих майстрів, які надійшли з Національного музею Республіки Карелія в 1960 році. Трохи пізніше колекцію поповнили живописні та скульптурні роботи, передані з Ермітажу і Русійського музею. Окрасою колекції є твори нідерландських художників XVI—XVII століть Михеля ван Коксі та Яна ван дер Гейдена «Сусанна і старці» і «Міська площа». Цікавим є невелике зібрання порцеляни європейських мануфактур (Мейсенська і Севрська порцеляна).

Галерея

• 
  Євген Лансере. «Три вершники на прогулянці» (бронза, литво)
• 
  Олександр Беггров. «Яхта "Лівадія"», 1878
• 
  Арсеній Мещерський. «Колотий лід», 1895
• 
  Василь Верещагін, «Захід сонця в селі Біло-Слуда на річці Мошкурка», 1894

Посилання

• Офіційний сайт музею [Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)

Примітки

1. Памятники истории и культуры (объекты культурного наследия) народов Российской Федерации. kulturnoe-nasledie.ru. Архів оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 28 січня 2016.