Loading AI tools
український політик. 15-й Міністр екології та природних ресурсів України З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Мо́хник Андрі́́й Володи́мирович (нар. 15 червня 1972, Липовець, Вінницька область, Україна) — український політик. 15-й Міністр екології та природних ресурсів України (27 лютого 2014 — 2 грудня 2014).
Андрій Володимирович Мохник | |
---|---|
15-й Міністр екології та природних ресурсів України | |
27 лютого 2014 — 2 грудня 2014 | |
Президент | Олександр Турчинов (в.о.) Петро Порошенко |
Прем'єр-міністр | Арсеній Яценюк |
Попередник | Олег Проскуряков |
Наступник | Ігор Шевченко |
Народився | 15 червня 1972 (52 роки) Липовець, Вінницька область, Українська РСР, СРСР |
Відомий як | політик |
Громадянство | Україна |
Національність | Українець |
Alma mater | Київський національний університет будівництва і архітектури |
Політична партія | ВО «Свобода», заступник голови |
Релігія | Православна церква України |
Нагороди | |
Підпис | |
Заступник голови Всеукраїнського об'єднання «Свобода» з питань координації депутатів місцевих рад, член Політради Всеукраїнського об'єднання «Свобода».
У 2005—2010 рр. — Голова Київської міської організації ВО «Свобода». Депутат Київської обласної ради (2010—2012). Народний депутат України 7-го скликання від Всеукраїнського об'єднання «Свобода» (2012—2014). З 27 лютого 2014 міністр екології та природних ресурсів в уряді Арсенія Яценюка.
Народився 15 червня 1972 у місті Липовець Вінницької області. Українець. З шести до чотирнадцяти років жив із батьками у м. Прип'ять. Постраждав від Чорнобильської аварії. Робота в системі освіти, особистий досвід боротьби з русифікацією. У націоналістичному русі Андрій із середини 1990-х як член ВО «Тризуб» ім. С.Бандери.
Мешкає в Києві. Одружений, виховує трьох дітей Мирославу (2010), Михайла (2014) і Лілію (2016).
У 1994 році закінчив Київський інженерно-будівельний інститут за фахом інженер-будівельник.
У 2011 році — Київський національний університет імені Тараса Шевченка за фахом юрист.
1998—2001 рр. — аспірант кафедри політичних наук Київського національного університету будівництва й архітектури, спеціальність «Історія України».
1994—1995 рр. — викладач алгебри і геометрії у школі при оздоровчо-лікувальному центрі Тарара (Гавана, Куба).
1995—1996 рр. — виконроб виробничо-комерційної фірми «Васла».
1996—1997 рр. — інженер Київського НДІ будівельних конструкцій.
2001—2004 рр. — спеціаліст 1-ї категорії, провідний спеціаліст відділу науки Головного управління освіти і науки КМДА.
2004—2006 рр. — помічник-консультант народного депутата України Олега Тягнибока.
2007—2008 рр. — аналітик ТОВ «Укрдефенсконсалтинг».
2005—2010 рр. — голова Київської міської організації Всеукраїнського об'єднання «Свобода».
З серпня 2010 року — заступник Голови Всеукраїнського об'єднання «Свобода» з політичних питань.
З грудня 2012 року по лютий 2014 року — народний депутат України, голова підкомітету з питань організації та діяльності органів юстиції і виконавчої служби Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.
З лютого до листопада 2014 року — Міністр екології та природних ресурсів України.
З 15 грудня 2014 — знову обраний головою Київської міської організації Всеукраїнського об'єднання «Свобода».
Співорганізатор громадської ініціативи «Народна Шевченківська премія» у 2007 році та Культурного товариства імені Леся Курбаса. Співорганізатор міжнародної експертної дискусії «Як облаштувати Росію» (2015)[2]
З 1 жовтня 2021 року — аналітик фінансово-економічної безпеки КП «Виробничо-комерційна фірма „Сервіс Тернопілля“».
Доброволець. Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року бере участь у російсько-українській війні. З 16 листопада 2022 року — мобілізований в Збройні Сили України, старший лейтенант ЗСУ.
З 1989 року — член ВЛКСМ. Вийшов за власною заявою того ж 1989 року.
З липня 2004 року — член Всеукраїнського об'єднання «Свобода».
Березень 2006 — кандидат у народні депутати України від Всеукраїнського об'єднання «Свобода», № 26 у виборчому списку. На час виборів: помічник-консультант народного депутата України Олега Тягнибока.
Вересень 2007 — кандидат у народні депутати України від Всеукраїнського об'єднання «Свобода», № 9 у виборчому списку.
З 2010 року — депутат Київської обласної ради, член Президії Київської обласної ради, голова постійної комісії Київської обласної ради з питань свободи слова та засобів масової інформації.
На виборах народних депутатів України 28 жовтня 2012 року був обраний до Верховної Ради за партійним списком ВО «Свобода», в якому значився під третім номером. У парламенті став головою підкомітету з питань організації та діяльності органів юстиції і виконавчої служби Комітету з питань правової політики та заступником голови фракції. Також є членом Виконавчого комітету Національної парламентської групи в Міжпарламентському Союзі.
За час депутатської діяльності подав 11 законопроєктів та 16 депутатських запитів, виступав 14 разів з трибуни, 51 — з місця[3].
Співавтор законопроектів: про заборону комуністичної ідеології в Україні[4], про люстрацію[5], про заборону московського патріархату на території України[6], про Декларацію Верховної Ради України про надання незалежності поневоленим московією народам і країнам[7], про правонаступництво України щодо Української Народної Республіки[8], про Прапор Національної Гідності[9], про встановлення кримінальної відповідальності за колабораціонізм[10], про деокупацію (формула Свободи)[11].
Співавтор депутатського запиту[12] про надання відомостей щодо суспільно важливої інформації про національність 445 народних депутатів України 7-го скликання.
Один з ініціаторів та координаторів знесення пам'ятників лєніну в Києві та по всій Україні, активний лобіст перейменування топонімів, пов'язаних з московською окупацією та її діячами, повернення історичних назв.
30 вересня 2015 року Міністерство внутрішніх справ України викликало на допит на 7 жовтня 2015 Андрія Мохника (у справі про заворушення біля будівлі Верховної Ради України 31 серпня 2015 року)[13].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.