Москва-Пасажирська-Павелецька
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Москва-Пасажирська-Павелецька, (Павелецький вокзал) (до другої половини 1940-х років — Саратовський вокзал) — пасажирський залізничний термінал станції Москва-Пасажирська-Павелецька. Розташований за адресою: Павелецька площа, буд. 1. Один з десяти залізничних вокзалів Москви. Входить до Московської регіональної дирекції залізничних вокзалів[1].)
| Москва-Пасажирська-Павелецька Москва-Пасажирська-Павелецька — Москва-Товарна-Павелецька Павелецький напрямок Московської залізниці залізнична станція, надземна станція, тупикова станція | |
|---|---|
 | |
| Розташування | |
| Адреса | Москва, Павелецька площа, буд. 1 |
| Координати | 55°43′46″ пн. ш. 37°38′21″ сх. д. |
| Структура | |
| Платформ | 10 |
| Тип платформ | бічні та острівні |
| Колій | 12 |
| Історія | |
| Відкрито | 1900 (124 роки) |
| Колишні назви | Саратовський (до другої половини 1940-х років) |
| Будівля | |
| Архітектор | Олександр Красовський |
| Власник | Московська залізниця |
| Оператор | Російські залізниці |
| Код ЄМР (АСУЗТ) | 193519 |
| Код Експрес-3 | 2000005 |
| Мапа | |
 | |
| Москва-Пасажирська-Павелецька на Вікісховищі | |
Станція Москва-Пасажирська-Павелецька Московської залізниці входить до Московсько-Нижнєгородського центру організації роботи залізничних станцій ДЦС-8 Московської дирекції управління рухом. За основним застосування є пасажирською, за обсягом роботи — позакласна. Є початковим пунктом Павелецького напрямку МЗ, як частини магістралей Москва — Саратов та Москва — Донбас. Є тупиковою (нетранзитною) станцією.
Товариство Рязансько-Уральської залізниці в царській Росії керувало найбільшою приватною залізницею, яка зв'язувала 12 густонаселених губерній, але ходу на Москву залізниця не мала. У зв'язку з цим керівництво залізниці попросило уряд дозволу на будівництво гілки Павелець — Москва.
У травні 1897 року, отримано дозвіл Миколи II на будівництво лінії. Лінію побудували на 8,5 місяців раніше запланованого терміну. Але побудована лінія не мала вокзалу в Москві.
Вокзал станції було побудовано у 1900 році за проєктом архітектора О. Красовського[2] (за іншими даними, за проектом архітектора М. О. Квашнина[3] або Ю. Ф. Дидерихса[4][5]) для обслуговування Рязано-Уральської залізниці. Спочатку вокзал називався Саратовським, у зв'язку з тим, що управління Рязано-Уральської залізниці знаходилося в Саратові. Лише у повоєнний час вокзал отримав нинішню назву за однойменним селищем Павелець Рязанської області. Москва-Пасажирська-Павелецька зв'язує столицю з Середнім і Нижнім Поволжям, Центральним Чорнозем'ям, Донбасом, Казахстаном, а також деякими містами Кавказу; через це він фактично є дублером Москва-Пасажирська-Казанська, проте у перевезеннях далекого прямування використовується не надто інтенсивно через інфраструктурну нерозвиненість окремих ділянок магістралі. Також зі станції прямують приміські електропоїзди, аероекспрес до міжнародного аеропорту «Домодєдово» та у Павелецькому напрямку до станції Узуново.
Станція приймає та відправляє поїзди далекого сполучення до таких міст, як Адлер, Астрахань, Балаково, Балашов, Волгоград, Воронеж, Єлець, Краснодар, Липецьк, Лиски, Новомосковськ, Новоросійськ, Саратов, Ставрополь, Тамбов. З 2014 року припинено курсування пасажирських поїздів до станцій Донецьк та Луганськ.
Станом на жовтень 2015 року зі станції відправляються поїзди далекого прямування:
| № потяга | Маршрут руху | № потяга | Маршрут руху |
|---|---|---|---|
| 1 «Волгоград» | Москва — Волгоград | 1 «Волгоград» | Волгоград — Москва |
| 5 «Лотос» | Москва — Астрахань | 5 «Лотос» | Астрахань — Москва |
| 7 «Казахстан» | Москва — Алмати | 7 «Казахстан» | Алмати — Москва |
| 9 «Саратов» | Москва — Саратов | 9 «Саратов» | Саратов — Москва |
| 15 | Москва — Волгоград | 15 | Волгоград — Москва |
| 17 | Москва — Саратов | 17 | Саратов — Москва |
| 25 «Воронеж» | Москва — Воронеж | 25 «Воронеж» | Воронеж — Москва |
| 29 «Липецьк» | Москва — Липецк | 29 «Липецьк» | Липецьк — Москва |
| 31 «Тамбов» | Москва — Тамбов | 31 «Тамбов» | Тамбов — Москва |
| 47 | Москва — Балаково | 47 | Балаково — Москва |
| 77 | Москва — Ставрополь | 77 | Ставрополь — Москва |
| 137 | Москва — Саратов | 137 | Саратов — Москва |
| 343 | Москва — Балашов | 343 | Балашов — Москва |
| 377 | Москва — Новоросійськ | 378 | Новоросійськ — Москва |
| 379 | Москва — Камишин | 379 | Камишин — Москва |
| 471* | Москва — Адлер | 472* | Адлер — Москва |
| 481* | Москва — Новоросійськ | 482* | Новоросійськ — Москва |
| 511* | Москва — Адлер | 512* | Адлер — Москва |
Зірочкою відзначені потяги, що курсують тільки в літній період.
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
