Loading AI tools
французький письменник З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Морі́с Дрюо́н (фр. Maurice Druon; *23 квітня 1918, Париж, Франція — †14 квітня 2009, там же) — французький письменник, член Французької академії з 1967 року.
| Моріс Дрюон | ||||
|---|---|---|---|---|
| Maurice Druon | ||||
 Моріс Дрюон у 2003 | ||||
| Ім'я при народженні | фр. Samuel Roger Charles Wild, puis Druon[1][2] | |||
| Народився | 23 квітня 1918 Париж, Франція | |||
| Помер | 14 квітня 2009 (90 років) Париж, Франція | |||
| Поховання | Лез-Артіг-де-Люссак[3][4] | |||
| Громадянство |  Франція | |||
| Національність | єврей | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Сфера роботи | творче та професійне письмоd[5], проза[5] і політика[5] | |||
| Alma mater | ліцей Людовика Великого і Lycée Michelet, Vanvesd | |||
| Мова творів | французька | |||
| Роки активності | 1942—2009 | |||
| Напрямок | реалізм, натуралізм | |||
| Жанр | роман | |||
| Magnum opus | «Прокляті королі» фр. Les Rois Maudits (1955-77) | |||
| Членство | Французька академія, Румунська академія, ПАРЄ і Академія Королівства Мароккоd[6] | |||
| Партія | Об'єднання на підтримку республіки | |||
| Премії | Гонкурівська літературна премія (1948) | |||
|
| ||||
 Моріс Дрюон у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Син актора Лазаря Кесселя (20 травня 1899—1920), вихідця з Оренбурга, який разом з сім'єю в 1908 році залишив Росію і переїхав до Ніцци, де грав під акторським псевдонімом Сібе́р, але наклав на себе руки у віці 21 року. Племінник письменника і героя Французького Опору Жозефа (Йосипа) Кесселя (1898—1979).
Моріс прийняв прізвище свого вітчима Р. Дрюона.
Вперше почав публікуватися у вісімнадцятирічному віці. З 1937 по 1939 рік — студент факультету політичних наук Паризького університету. Після закінчення в 1940 році військової школи в місті Сомюр отримав військове звання офіцера кавалерії. Моріс Дрюон брав участь у боях захисту Франції від фашистів. Після поразки Франції демобілізувався і залишився в неокупованій зоні.
Брав участь у Французькому Опорі. У 1942 році інкогніто через Іспанію і Португалію перебрався до Лондона, де приєднався до створеного Шарлем де Голлем руху «Вільна Франція». Став одним з його близьких соратників. Займався у штабі питаннями інформації. Одночасно був фронтовим кореспондентом французьких і союзницьких військ.
Вчився на літературному факультеті в Парижі. Дрюон вирішив повністю присвятити себе літературі в 1946 році. У 1948 році опублікований перший великий твір письменника — «Сильні світу цього», за який у тому ж році він був удостоєний престижної Гонкурівської премії. У 1966, 1998 і 2000 роках за успіхи в літературній творчості удостоєний премій Принца Монако, Сен-Симона і д'Обіне, відповідно.
Від 1967 року Моріс Дрюон — член Французької академії.
У 1973-74 роках письменник обіймав посаду міністра культури Франції в уряді Жоржа Помпіду, а у період 1978 по 1981 роки працював депутатом у міських зборах Парижа. Був депутатом Національних зборів країни і Європарламенту.
Протягом 14 років Дрюон займав посаду постійного секретаря Французької академії. З 2007 року він був найстаршим із обранців Французької Академії, що відає питаннями розвитку літератури і різних видів мистецтва, виданням академічного словника.
Моріс Дрюон став одним з 75 володарів Великого хреста ордена Почесного легіону — вищої державної нагороди Франції. Удостоєний високих державних нагород Аргентини, Бельгії, Бразилії, Великої Британії, Греції, Італії, Лівану, Марокко, Мальти, Мексики, Монако, Португалії, СРСР (орден Дружби народів), Росії, Сенегалу, Тунісу. У 2007 році письменник став іноземним членом Російської академії наук.
Похований у своєму маєтку — абатстві Фез, що в місті Лез-Артіг-де-Люссак[7].
Дрюон написав понад 50 романів, драматургічних поем і п'єс.
Письменник тяжів до натуралізму (новели «Вогненна хмара», 1938). Один з найвизначніших творів письменника, трилогія «Сильні світу цього» є широким полотном життя Франції і водночас заглиблення у проблематику людських стосунків на прикладі зображення кількох поколінь буржуазно-аристократичної родини.
Magnum opus Моріса Дрюона — серія історичних гостросюжетних романів «Прокляті королі» (фр. Les Rois Maudits, 1955-77), де змальовано події історії Франції XIV століття:
Моріс Дрюон відомий також тим, що разом зі своїм дядьком Ж.Кесселем створив «Пісню партизанів», яка в роки Другої світової війни стала справжнім гімном Французького Опору, — президент Франції Ніколя Саркозі навіть заявив, що в історії Дрюон лишиться передусім як її автор[8].
Моріс Дрюон користувався доволі великою славою в Радянському Союзі, де його романи російською друкували величезними накладами. Видання, в т. ч. зібрання творів, М. Дрюона (як і деяких інших авторів) зажили епітету «макулатурні» — адже розповсюджувалися в обмін на прийняту від населення в спеціальних пунктах макулатуру[9].
Окремі переклади українською мовою творів Дрюона здійснили Т.Кудрявцева, М.Лук'янчикова, Л.Шендрик:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
