Молодіжний блок

Молодіжний блок (біл. Моладзевы блок) — білоруський громадський рух, що виник як об'єднання громадських активістів і блогерів під час білоруських парламентських виборів 2019 року.

Молодіжний блок
(МБ)

Оригінальна назва	Моладзевы блок
Девіз	Життя без свободи — ніщо
Дата заснування	2019
Тип	Політична організація
Мета діяльності	Об'єднання білоруської молоді для просування свобод і прав людини
Офіційний сайт	moladzbel.org

Молодіжний блок представлений у Координаційній раді білоруської опозиції^[1] та є асоційованим членом Міжнародної федерації ліберальної молоді^[2].

Цілі та діяльність

Згідно з інформацією на сайті, Молодіжний блок зосереджений на дослідженні цінностей і поглядів білоруської молоді, організації неформальної політичної освіти, розроблення альтернативного законодавства у сфері наркополітики, армії, прав студентів і статусу білоруського парламенту^[3].

Історія

Мітинг Молодіжного блоку в Мінську в листопаді 2019 року

Заснування

Початково Молодіжний блок складався з восьми молодих людей, які були зареєстровані кандидатами на білоруських парламентських виборах 2019 року. Офіційний намір Молодіжного блоку полягав у тому, щоб поставити молодіжні питання на повістку дня в Білорусі шляхом організації невеликих вуличних протестів і пікетів, онлайн-кампаній та вуличної агітації^[4]. Молодіжний блок був сформований з активістів ініціатив «Асоціація білоруських студентів», «навчання важливіше» та «Legalize Belarus». Усі вісім активістів балотувалися як кандидати від Білоруської соціал-демократичної громади. Серед них була також продемократична активістка Алана Гебремаріам^[5].

Восени 2019 року Молодіжний блок організував декілька акцій та мітингів. Серед іншого рух протестував проти примусового голосування^[6]. В останній день агітації, 16 листопада, Молодіжний блок організував «рейв-мітинг» в історичному центрі Мінська. Активісти закликали прийти на виборчі дільниці в основний день голосування та проголосувати за кандидатів від Молодіжного блоку. Зустріч зібрала близько 100 осіб і стала наймасштабнішою передвиборчою подією за всю парламентську кампанію^[7][8]. За офіційними результатами, жоден з кандидатів від Молодіжного блоку не пройшов до Палати представників. Спостерігачі за виборами від Організації з безпеки та співробітництва в Європі заявили, що «фундаментальні свободи були зневажені, а цілісність виборчого процесу не була належним чином захищена»^[9].

Після парламентських виборів 2019 року

Активісти Молодіжного блоку йдуть із труною поруч із колоною військових під час репетиції Параду Перемоги 9 травня.

Після виборів Молодіжний блок вирішив продовжити свою діяльність^[10]. 8 травня 2020 року Молодіжний блок організував перформанс проти рішення влади зберегти парад попри пандемію COVID-19. Активісти несли труну проспектом Незалежності, де проходила офіційна репетиція параду. Згодом четверо активістів були затримані; двох з них засудили до 13 і 5 діб арешту^[11]. У тому ж місяці Молодіжний блок запустив сайт-проект про людей, які померли від коронавірусу в Білорусі. Сайт розповідав персональні історії про кожну жертву недбалого ставлення влади під час пандемії^[12].

Напередодні виборів президента Білорусі 2020 року Молодіжний блок підтримав протестний рух, але відкрито не підтримував жодного з кандидатів. 29 липня 2020 року біля СІЗО №1 за акцію солідарності з утримуваним політв'язнем був затриманий активіст Молодіжного блоку Петро Маркелов. Згодом Маркелов отримав 10 діб арешту^[13].

16 вересня 2020 року білоруський диктатор Олександр Лукашенко у своїй промові описав кілька етапів спроби «знищення Білорусі». У цьому контексті він згадав і про Молодіжний блок^[14]:

	Так, спеціально створений під вибори «Молодіжний блок» під приводом висунення кандидатів до парламенту активно формував настрої невдоволення в різних соціальних групах. З цією метою експлуатували на перший погляд неполітичну тематику: закон про відтермінування, розподіл студентів, легалізацію наркотиків, відому тему 328-ї статті Кримінального кодексу і так далі.
— Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко

Алана Гебремаріам, активістка Молодіжного блоку, колишня політв'язня

12 листопада 2020 року, у так званий «чорний четвер», у квартирах низки активістів «Молодіжного блоку» та «Асоціації білоруських студентів» пройшли обшуки. Деякі активісти, в тому числі Алана Гебремаріам, були затримані та поміщені в СІЗО КДБ. Активістам Данилу Лаурецькому та Єлизаветі Прокопчик вдалося втекти від переслідування КДБ і перебратися в Україну, нелегально перетнувши кордон з Росією. Пізніше Гебремаріам разом з іншими фігурантами справи визнали політичною в'язнею і засудили до 2 років і 6 місяців позбавлення волі. Вона була звільнена в листопаді 2022 року^[15][16].

З початком російського вторгнення в Україну (2022), ряд активістів молодіжного блоку приєдналися до ЗСУ у складі Полку Калиновського^[17][18]. Інші члени Блоку зайнялися допомогою зі збором коштів і доставкою амуніції, необхідної для білоруських добровольців, а також допомагали документувати російські військові злочини^[19][20][21].

У вересні 2022 року онлайн-ресурси Молодіжного блоку МВС Білорусі визнало екстремістським формування^[22].

Посилання

• Офіційний веб-сайт
• Youtube-канал
• Сторінка в Instagram

Примітки

1. Coordination Council Members (англ.). Архів оригіналу за 24 вересня 2023. Процитовано 24 вересня 2023.
2. Our members (англ.). Процитовано 24 вересня 2023.
3. Who are we? (англ.). Процитовано 24 вересня 2023.
4. Belarus’s Youth Bloc: campaigning for youth, not for seats. libel.iflry.com (англ.). Процитовано 27 вересня 2023.
5. Студзінская, Іна; Грыдзін, Уладзь (13 листопада 2019). «На выбары ідзём не для піяру, а каб голас моладзі быў пачуты», — кандыдаты правялі прэс-канфэрэнцыю ў ба́ры. Радыё Свабода (біл.). Процитовано 27 вересня 2023.
6. Каля Мінадукацыі пратэставалі супраць загону на датэрміновае галасаванне. Європейське радіо для Білорусі (біл.). Процитовано 24 вересня 2023.
7. "Я/мы обосранная корова". Студенты устроили рейв-митинг на Зыбицкой. kyky.org (рос.). Процитовано 24 вересня 2023.
8. "Долой дождя". Около сотни студентов собралось в Минске, у них три требования к власти. TUT.BY (рос.). Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 24 вересня 2023.
9. Yuras Karmanau. Belarus election results: An opposition-free parliament. Washington Post (англ.). Архів оригіналу за 19 листопада 2019. Процитовано 27 листопада 2019.
10. Неабыякавыя маладзёны. Хто гэтыя людзі, якія зрабілі цікавымі нават выбары ў Палату прадстаўнікоў. Radio Free Europe/Radio Liberty (біл.). Процитовано 24 вересня 2023.
11. Belarus: Crackdown on Peaceful Protesters Marks Beginning of Presidential Campaign Season. International Federation for Human Rights (англ.). Процитовано 24 вересня 2023.
12. "Рэквіем" — у Беларусі запусціўся праект пра памерлых ад COVID-19. Європейське радіо для Білорусі (біл.). Процитовано 24 вересня 2023.
13. Пад будынкам СІЗА ў Мінску затрымалі Пятра Маркелава. Правозахисний центр «Вясна» (біл.). Процитовано 24 вересня 2023.
14. Семь этапов сценария по уничтожению Беларуси - Лукашенко рассказал об истинных замыслах оппонентов. Білоруське телеграфне агентство (рос.). Процитовано 24 вересня 2023.
15. Поколение "черного четверга". Беларуское студенчество после массовых обысков и арестов 12 ноября. Медиазона (рос.). Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 24 вересня 2023.
16. Вынесены прысуд па "справе студэнтаў": 11 фігурантам - па два з паловай гады калоніі, аднаму - два гады. Правозахисний центр «Вясна» (біл.). Процитовано 24 вересня 2023.
17. Беларускія добраахвотнікі ажаніліся ва Украіне, якая ваюе. Хартія 97 (біл.). Процитовано 27 вересня 2023.
18. «Это возможность вернуться домой и чтобы люди были свободны». Беларусы из батальона имени Кастуся Калиновского объясняют, почему и за что они пошли воевать. Медиазона Беларусь (рос.). Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 27 вересня 2023.
19. Mixcloud. www.mixcloud.com. Процитовано 27 вересня 2023.
20. Instagram. www.instagram.com. Процитовано 27 вересня 2023.
21. Instagram. www.instagram.com. Процитовано 27 вересня 2023.
22. МВД признало экстремистскими формированиями ресурсы Полка Калиновского, телеграм-каналы "Движ" и "Баста!". Reform.by^[be] (рос.). Процитовано 24 вересня 2023.