Мирова угода
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Мирова́ уго́да — формальна письмова домовленість сторін юридичного процесу, що укладається з метою врегулювання їх спору на підставі взаємних поступок, і стосується прав та обов'язків сторін. Мирова угода не може порушувати прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Мирова угода застосовується в цивільному, господарському (у тому числі у справах про банкрутство), адміністративному судочинстві. У кримінальному процесі приблизним аналогом мирової угоди є угода про примирення між потерпілим та підозрюваним/обвинуваченим, або угода про визнання винуватості між підозрюваним/обвинуваченим та прокурором[1].
Цією угодою сторони можуть замінити свої спірні зобов'язання іншими, більш для них прийнятними (новація). Проте її не можна розглядати як окремий вид цивільно-правових договорів[2].
Переваги мирової угоди:
- дозволяє істотно скоротити строки вирішення спору
- може дозволити скоротити витрати на судовий розгляд (якщо укладається на етапі позовного провадження)
- сторони самостійно вибирають умови вирішення спору
- відновлює нормальні відносини сторін
- може бути укладена на будь-якому етапі судового процесу, а також на стадії виконання рішення[3].