Милоградська культура
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Милоградсько-Підгірцівська культура, Милоградська культура (біл. Мілаградская культура) — поліська археологічна культура VII—I століть до н. е. (згідно з Расадіним С. Є. IX—I ст. до н. е.).
Милоградська культура | |
Місце розташування |
Білорусь Україна |
---|---|
Попередник | Тшинецька культура |
Наступник | Зарубинецька культура |
Час/дата початку | 7 століття до н. е. |
Час/дата закінчення | 100-ті |
Ототожнена з неврами Геродота[1]. Носіїв цієї археологічної культури зараховують до балтів[2] або до праслов'ян[3]. Генетично пов'язана з сосницькою і тшинецькою культурою[4].
Надалі зазнала сильного впливу культури підклешово-поморських племен[1], які прийшли з північного заходу і разом з місцевими милоградсько-підгірцівськими племенами сформували згодом на цій території зарубинецьку культуру. На півночі частина території Милоградської культури увійшла до складу культури штрихованої кераміки пізнього періоду.
Межувала з дніпро-двинською культурою на півночі, юхнівською культурою на сході, поморською культурою на заході. На півдні і південному сході межувала зі скіфами.
Назва культури походить від городища Милоград і Підгірці. У 1950-х роках О. Мельниківська, дослідивши городища Милоград Речицького району Гомельської області (Білорусі), виокремила милоградську культуру серед пам'яток ранньої залізної доби[5]. Одночасно археолог В. Даниленко виявив пам'ятки цієї культири у селі Підгірці Обухівського району Київської області[6][7].