Микола Радзивілл (Старий)

Микола Радзивілл «Старий»
Микола Радзивілл «Старий»
	Микола Радзивілл «Старий»
Псевдо	Микола Радзивіллович
Народився	близько 1440
Помер	16 липня 1509
Поховання	Вільнюс
Країна	Велике князівство Литовське
Діяльність	політик
Титул	канцлер, воєвода віленський
Посада	троцький каштелян, воєвода Віленський, намісник смоленськийd, великий канцлер литовський, Староста Бельськийd і подільський старостаd
Рід	Радзивілли
Батько	Радзивілл Остікович
Родичі	батько Радзивілл Остикович
У шлюбі з	Софія Монивид; Софія Заславська; Софія (Феодора) Рогатинська-Кобринська-Пац
Діти	Альберт, Юрій, Ян, Микола, Ганна
	Герб;
	Медіафайли у Вікісховищі;

Мико́ла Радзиві́лл «Стари́й», Микола Радзивіллович (пол. Mikołaj Radziwiłłowicz Stary, лит. Mikalojumi Radvila Senuoju ; бл. 1440 — 16 липня 1509) — державний діяч Великого князівства Литовського, великий канцлер литовський і віленський воєвода з 1492 року, троцький каштелян з 1488 року, намісник новгорудський і белзький з 1488 року, намісник Смоленський.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Радзивілл.

Коротка інформація Микола Радзивілл «Старий», Псевдо ...

Закрити

Біографія

Син Радзивілла Остиковича, у зв'язку з чим також відомий як Микола Радзивіллович.

До 2 грудня 1481 був намісником Смоленська. Восени 1483 отримав у командування 10 тисяч воїнів для оборони смоленських земель. 31 травня 1488 вперше згадується як каштелян трокський і намісник новгородський. У 1491 став канцлером великим литовським і воєводою віленським; вступив на посаду як наступник Олехни Судимонтовича.^[6]

Виконуючи заповіт великого князя Казимира, у 1492 р. забезпечив перехід Великолитовського трону до Олександра Ягеллончика. Виступав за шлюб Олександра з Оленою Іванівною, дочкою великого князя московського Івана III. Був одним з ініціаторів підписання в 1499 нового акту унії між ВКЛ і Польщею. Керував ВКЛ за відсутності в державі великого князя. Згідно із заповітом Олександра сприяв передачі в 1506 Великолитовського трону Сигізмунду I. Створив велику латифундію, яка заклала фундамент могутності роду Радзивіллів.

Був похований в костелі бернардинів Вільнюса.^[7]

Сім'я

Його першою дружиною була дочка Івана Монивидовича Софія Анна, з якою мав чотирьох синів: Альберта, Юрія, Івана (Яна), Миколу і доньку Ганну, яка у 1496 році стала дружиною князя мазовецького Конрада III Рудого.^[8]

Другою дружиною була теж Софія Іванівна, донька князя І. Ю. Заславського.

Третьою — Софія (Феодора) Рогатинська^[9], дочка руського боярина Богдана Рогатинського.