Микола Радзиві́лл «Amor Poloniae» (пол. Mikołaj Radziwiłł «amor Poloniae», лит. Mikalojus Radvila II Amor Poloniae); 1470–1521) — державний, військовий і політичний діяч Великого князівства Литовського. Представник княжого роду Радзивіллів гербу Труби. Великий канцлер литовський з 1510, троцький (1505—1510) і віленський (з 1510) воєвода. Мав також посади крайчого литовського (1488—1493), підчашого литовського (1493—1505), маршалка великого литовського (1505). Засновник гонязько-мядельської лінії роду Радзивіллів, яка, однак, згасла вже у наступному поколінні.[5] Відомий також як Миколай II Радзивілл.
| Микола Радзивілл «Amor Poloniae» | |
|---|---|
 Микола ІІ Радзивілл «amor Poloniae» | |
| Народився | близько 1470 |
| Помер | 1521[1][2] або січень 1522[3] |
| Країна |  Велике князівство Литовське |
| Діяльність | офіцер |
| Титул | князь |
| Посада | канцлер, воєвода віленський та троцький, маршалок великий литовський |
| Рід | Радзивілли |
| Батько | Миколай Радзивілл (Старий)[4] |
| Мати | Sofija Ona Manvydaitėd |
| Родичі | батько Микола Радзивілл «Старий» мати Софія Монивид |
| Брати, сестри | Юрій Радзивілл, Ян Радзивілл «Бородатий», Войцех Радзивілл і Анна Радзивілл |
| У шлюбі з | Єлизавета Сакович |
| Діти | сини Микола (†1529/1530), Ян (†1542), Станіслав (†1531) |
 | |
Біографія
Син Миколи Радзивілла «Старого» та його дружини Софії Монивид. Брав участь у військових походах Костянтина Острозького, зокрема, у невдалій битві над Ведрошею (1500) та переможній битві під Клецьком (1506).
У 1515 році очолював посольство Великого князівства Литовського на з'їзді Ягеллонів і Габсбургів, що проходив у Братиславі та Відні.
У 1518-му отримав з рук імператора Максиміліана I титул князя Священної Римської імперії «на Гоньондзі і Мяделі».
Був затятим прихильником польсько-литовської унії, за що і отримав прізвисько «amor Poloniae». Брав участь у тривалому міжусобному військовому конфлікті з воєводою троцьким Альбрехтом Гаштольдом.
Микола Радзивілл «amor Poloniae» був одним з ініціаторів створення Першого Литовського Статуту.
Помер наприкінці жовтня чи на початку листопада 1521 р., був похований у латинській катедрі у Вільнюсі.[6]
Власність
Після смерті батька у спадок отримав численні маєтки в Литві (Ширвінтос, Кедайняй, Упнікі, Солі та ін)., на Підляшші (Гоньондз, Райгород, Книшин), Холхлово і Хотенчиці біля Молодечно, мав Бобруйську волость, Бєльське староство. Родовий маєток знаходився у Гоньондзі.
Сім'я
Був одружений з Єлизаветою з роду Саковичів гербу Помян (донька троцького воєводи Богдана Саковича, його єдина спадкоємиця), від якої мав дітей:
- Ян — жмудський староста
- Станіслав і Микола,[6]
- Єлизавета (Анна) — дружина князя Івана (Януша) Гольшанського-Дубровицького.[7]
- Олена — дружина князя Юрія Семеновича Олельковича
- Софія — дружина Яна Заберезинського.[6]
Від сина Яна залишились лише внучки, тому весь багатий спадок Миколи ІІ Радзивілла «amor Poloniae» перейшов до інших родів, найбільше до Кішки.
Портрети
.jpg)
.jpg)
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
